Уве важко назвати чарівним. Розчарований, буркотливий. Його автор, Фредрік Бакман, навіть мав через нього проблеми. Видавці не хотіли братися за цю історію саме через жахливий характер Уве: не вірили, що читачі захочуть провести свій вільний час із таким занудою. Та вже через кілька сторінок Уве вас зачаровує. Ви починаєте розуміти, що він більше ніж просто противний мізантроп, який любить жалітись на те, у якій машині їздять його сусіди. Він чоловік сформований життям, що складалось із розчарувань та трагедій.
Отак зненацька Уве починає вам подобатись.

Синопсис
Люди вважають Уве асоціальним скнарою. Він не говорить з сусідами, не вітається на вулиці, буде торгуватися на смерть за одну крону. Він і сам каже, що ненавидить людей, і не надто високої думки про них. То чого ж вони мають добре думати про нього? З розвитком подій у книзі ми дізнаємось, що вплинуло на Уве, сформувало його погляди на життя, і чому він прагне з цим життям попрощатись. Та плани Уве на життя і смерть раптово порушують нові сусіди. Він змушений рятувати свій паркан від горе-водія, рятувати кота від сусідської шавки та її собаки, допомагати нещасному закоханому ремонтувати велосипед для дівчини, переховувати в своєму домі юнака-гомосексуаліста, від гніву батька. Ніби весь Всесвіт змовився йому надокучати.

Уве – найдивніший супергерой. Без плаща, маски і трико він бісить оточуючих своєю принциповістю, різкістю, впертістю. Та його суперсили – почуття справедливості, чесність і бажання допомогти роблять світ кращим місцем. Згодом і сам Уве дізнається, що він частина спільноти, яка поважає його, і цінує не всупереч його характеру, а навпаки – завдяки йому.
Минуле не лишається в минулому. Минуле Уве грає вирішальну роль в його теперішньому. Вразливість персонажів показує, як минуле часто визначає те, ким ми є зараз. «Чоловік на ім’я Уве» про крихкість людського життя, про те, що робить нас тими, ким ми є, які приховані суперсили ми маємо, і як виглядаємо в очах інших. Уве ніби літературний варіант Карла Фредріксона з мультика «Вгору». Весела, зігріваюча серце і сумна книга.
До речі, у першому варіанті книги кіт-безхатько з’явився лише в одній сцені, проте літературний агент переконав Бакмана написати про нього більше і врешті кіт став одним із постійних супутників Уве і одним з головних другорядних героїв твору.

Варіант обкладинки від Анни Коваленко 
Варіант обкладинки від Анни Коваленко
«Настав час змінити свою темно-синю осінню куртку на темно-синю зимову»
«Ви знаєте, Уве, іноді можна запідозрити, що у вас є серце»
«Найболючіший момент у житті кожної людини мабуть настає з раптовим розумінням, що вона вже дожила до того віку, коли позаду всього більше, ніж попереду»
«Він був людиною чорного і білого»
«Тепер ти повинен любити мене вдвічі сильніше, – сказала вона. І тоді Уве збрехав їй вдруге і востаннє: він це пообіцяв. Хоч і знав, що просто неможливо любити її ще сильніше, ніж він уже любив».
«Когось любити – це все одно, що оселитися в будинку. Спочатку ти закохуєшся в усі нові речі, щоранку радієш, що все це належить тобі, ніби побоюючись, що хтось увірветься в двері і заявить, що сталася жахлива помилка і що ти не можеш жити в такому чудовому місці. Потім з роками стіни вивітрюються, дошки тріскаються тут і там, і ти починаєш любити цей будинок уже не так за його переваги, як за його недосконалості. Ти знаєш усі його закутки і щілинки. І як зробити так, щоб у замку не застрягав ключ, коли надворі мороз. І яка з дошок трохи підгинається під ногою. І як відчинити дверцята шафи, щоб вони не скрипіли. Ці маленькі секрети й роблять його твоєю домівкою. Уве, звісно, підозрював, що в цьому прикладі він виступав у ролі дверцят шафи»
Думки членів клубу
«Всі кажуть, що в кожному з нас є шматочок Уве, а мені хотілося б, щоб у кожному з нас був шматочок Соні»
«З Саабом цілком зрозуміла ситуація. Те ж саме, що у нас з телефонами, наприклад. У скількох з нас в дитинстві була Нокіа, і ми й зараз купуємо Нокіа, ігноруючи айфони, хоча й знаємо, що це не найкращий телефон»
«Книга напхана комерційними ідеями: геї, які одружуються вкінці, жінка-іранка, яка всього досягла сама, самотні старі люди, про яких необхідно піклуватись. А вкінці забагато солоденького. Це як торт, який не стане смачнішим, якщо туди просто покласти більше цукру».
«В Уве дуже низький емоційний інтелект. Та це не означає, що він погана людина».
«У автора гарне почуття гумору, яке він вміє транслювати у книгу»

Причини читати
Найпопулярніша книга шведського автора з часів «Дівчини з татуюванням дракона» Стіга Ларсона. Понад 3 мільйони проданих екземплярів у світі. Півтора роки (!) у списку бестселерів в США, що взагалі нехарактерно для неамериканських авторів, 40 перевидань. Найбільший та найзавзятіший фан-клуб у Південній Кореї. Є навіть книга про книгу «50 фактів про Чоловіка на ім’я Уве» від американського видавництва. Шведська екранізація отримала дві номінації на Оскар, а цьогоріч виходить американська з Томом Генксом у ролі Уве.
Книга універсальна від слова Universе. Бакман швед, проте культура, яку він описує, побут, місця перебування героїв, боротьба з бюрократією (особливо зачіпає за живе) – все це є зрозумілим у будь-якому куточку світу (хіба що в нас зазвичай соціальні служби не прагнуть забрати когось доглядати). Життя, яке вийшло не таким, яким планувалось, не таким, яким хотілось – хіба це не пан-національний сюжет?

Ми всі трошки Уве. Ми всі судимо людей за їхніми рішеннями, вчинками, словами, стилем життя. Ця книга про те, як легко стати ізольованим і загрубіти у сучасному світі. Але і про те, як легко можна бути повернутим до життя правильним підходом, людським контактом, і щирою симпатією.
В «Уве» є ще дещо, чого бракує у сучасному світі – це відчуття спільноти. Сусіди з різними бекграундами, різними характерами об’єднуються навколо Уве і непомітно підтримують в ньому життя. Уве не змінюється протягом історії. Натомість він змінює читачів. Адже як тільки ми дізнаємось про нього більше наше ставлення змінюється від неприязні, до співчуття, захоплення і любові.
Знак питання
- Уве змінився протягом книги? Як змінювалась ваша думка про Уве?
- Який епізод змусив вас плакати? (більше за інші 🙂
- Чому Уве інспектує свій мікрорайон щоранку? Що він хоче отримати від цих інспекцій?
- Уве і Соня були дуже різними, але щасливо одруженими понад 30 років. Таке взагалі буває?
- Уве вірить, що різні марки автомобіля можуть розповісти про характер та цінності власника. Що розповідає про власника Сааб? Чи є у вас схожі переконання?
- Чому Уве так біситься, коли Руне купує БМВ?
- Уве – це тип чоловіка, яких більше не існує (з такими переконаннями, стійкими цінностями)?
Хто автор

«Чоловік на ім’я Уве» побачив світ, коли його авторові Фредрікові Бакману було лише 30 років. Уве став першим романом талановитого шведа. Після приголомшливого успіху вийшли романи «Що моєму синові слід знати про світ», «Моя бабуся просить її вибачити», «Бріт-Марі була тут», «Ведмеже місто», «Ми проти вас» та «Люди з тривогою».
Кинув релігієзнавче навчання в коледжі, пішов працювати далекобійником, а потім фрілансером у газеті. Завів колонку, де писав спочатку про підготовку до власного весілля (до речі, Бакман одружений з іранкою, має двох дітей), потім висвітлював Олімпійські ігри, переключався з теми на тему, ставши одним з перших у Швеції успішних блогерів.
Фредрік стверджує, що ідея книги прийшла до нього, коли колега розповів як стариган накричав на його дружину у черзі до музею, і обурювався ціною на вхідний квиток. Почувши цю історію, дружина Бакмана сказала йому, що він такий самий, як цей дід – асоціальний і непоступливий. Бакман побачив в цьому потенціал і побудував історію Уве на власних страхах і розумінні, що його дружина є його основним навігатором у світі соціальних стосунків.
До речі, роман надрукували після десятка відмов. А одного разу Бакман отримав рукопис назад із запискою «гарний стиль, але історія не має комерційного потенціалу».
Він зберіг цю записку.
*Книжковий клуб «Клуб залюблених у книгу та…» збирається в останню п’ятницю щомісяця о 19:00 у книгарні «Небо». Участь за попередньою реєстрацією за телефоном: +380996263642, +380687007977. Вартість 50 грн. Пригощаємо чаєм та печивом. Літературний модератор клубу Катерина Потапенко. Наступна зустріч клубу 29 травня, Елінор Каттон «Світила».