Хрещатик, Університет Шевченка, Золоті ворота, зоопарк, Майдан, і навіть Нивки – всі ці неймовірні місця знаходяться у Шевченківському районі. Які вулиці піддались дерусифікації і на честь яких видатних українців отримали свої нові назви?
вулиця Пушкінська VS Євгена Чикаленка
Мікрорайон: Старий Київ
Талановита людина – талановита в усьому! Кожен з нас зараз звісно подумав про себе, але йдеться про Євгена Харлампійовича Чикаленка, на честь якого нині називатиметься одна з центральних вулиць Києва. Хлопчик з інтелігентної родини, Євген отримав прекрасну освіту, крутився у правильних колах – тож не дивно, що не обійшлось без арештів та переслідувань, і не просто захоплювався сільським господарством, а видав п’ятитомник практичних порад для його ведення, який став бестселером початку 20-го століття. Євген вкладався у видавничу галузь, українські медіа, і вважається, що саме він був ініціатором скликання Центральної Ради у 1917-му, і саме він переконав Грушевського очолити цей орган.
На жаль, після революції Чикаленко жив в еміграції – звідти фінансувати вже нічого не міг, адже сам потребував фінансової підтримки. Близькими багатьом з нас є слова, які часто приписують саме Чикаленку (і ми не маємо причин не вірити в його авторство), про те, що “Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені”.

вулиця Муромська VS Володимира Жаботинського
Мікрорайон: Нивки
Письменника-одесита Володимира Жаботинського називають одним із засновників держави Ізраїль та її збройних сил. З 18 років він працював кореспондентом одеських видань у європейських столицях.
Російська імперія не була хорошим місцем не лише для українців. Єврейські погроми змусили Жаботинського активно займатися адвокацією прав єврейського народу в імперії.
Після Першої світової Жаботинський оселився в Палестині, створив у Єрусалимі єврейську самооборону. Пізніше ці загони стали зародком ізраїльських збройних сил. Згодом Володимир переїхав у США. Бісився, коли чув суржик і не розумів, як можна псувати українську російськими словами, а також підтримував усі прагнення українців здобути незалежність.
Його найвизначнішим літературним твором вважається автобіографічний роман «П’ятеро», який зображує трагічну долю асимільованої єврейської родини в Одесі початку 20-го століття.

провулок Шишкінський VS Іллі Рєпіна (Ріпина)
Мікрорайон: Татарка
І хоча Шишкінський провулок – це всього лише кілька будинків на Татарці, однак саме його обрали для увіковічення імені Іллі Ріпина на карті Києва. До речі, вулиця Терещенківська, вулиця музеїв в Києві близько 40 років називалась на честь Ріпина. Без сумнівів, це один з найвидатніших художників свого часу. Прикро, що найвідоміші і наймасштабніші його картини зберігаються у музеях мордорщини.
Про цього художника з Чугуївщини ми знаємо багато, він суперзірка. Він товаришував з іншими суперзірками імперії – композиторами, письменниками, і звісно писав їхні портрети. Під кінець життя став вегетаріанцем, тримав вікна навстіж навіть взимку, а це було доволі сурово, адже останні 30 років він жив на березі Фінської затоки. Навчився малювати лівою рукою, через хворобу.
Майстер історичного живопису Ріпин нарешті був визнаний іноземними музеями, зокрема американським метрополітеном (тим що над, а не під землею) українським художником, на ряду з Айвазовським і Куїнджі. Продовжуємо повертати свою культурну спадщину. Сподіваємось, зможемо зробити це в тому числі і матеріально, і в Українських музеях з’явиться більше картин відомого співвітчизника. До речі, заповів себе поховати в рідному Чугуєві. Може ми і його заберем?..

провулок Криловський VS Архітектора Івана Зарудного
Мікрорайон: Лук’янівка
Один з апологетів українського або козацького бароко – Іван Зарудний належав до шляхетського козацького роду Зарудних, народився в Києві і вчився у Києво-Могилянській академії. Це все відбувалось у другій половині 17-го століття. Статки родини дозволили йому поїхати вчитися до Італії, а статус – працювати у канцелярії тогочасного гетьмана – Мазепи. Талант Зарудного швидко привернув увагу царя, і друга половина життя Івана була тісно пов’язана з будівництвом культових барокових споруд у різних кутках тогочасної імперії. Згодом Зарудний навіть очолив в певному сенсі слова спілку архітекторів і художників Московії, був “головний над житлами”, і з тих пір за негласною волею імператора став майже невиїзним. Попри те, що в росії, зокрема в москві, залишилось багато споруд Зарудного у гарному стані – в Україні ті, які приписувались його авторству – були знищені в різні роки, переважно більшовиками.
вулиця Некрасовська VS Івана Драча
Місцевість: Кудрявець
Вулиця Некрасовська (не плутати з вулицею імені Віктора Некрасова), колись була названа на честь радянського поета. Однак з 2022 року вона називається прізвищем класика, про якого частина наших глядачів може сказати: “я знав його особисто”, інша частина “я його бачив”, і переважна більшість “я знаю, хто це”. Адже Іван Драч був нашим сучасником. Поет-шістдесятник, сценарист і редактор, політик, людина насправді із дуже неоднозначною біографією тим не менше потрапив і міцно закріпився в шкільній програмі з літератури, у серцях багатьох любителів поезії, а також, тепер, на карті Києва.

вулиця Академіка Грекова VS Родини Глаголєвих
Місцевість: Сирець
Не одна і не дві вулиці в Києві названі на честь цілих родин. Ось і вулиця академіка Грекова на Сирці здобуває назву на честь родини Глаголєвих – професорів, лікарів, вчених, церковних і громаських діячів, дев’ятеро членів якої були визнані Праведниками народів світу. Цей термін використовує держава Ізраїль та єврейська спільнота для відзначення неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, аби врятувати євреїв. Як Оскар Шиндлер, який також є у цьому списку. Найбільше представників у списку походять з Польщі, Нідерландів, Франції та України. Українська родина Глаголєвих намагалась протистояти єврейським погромам завдяки своєму авторитету, а згодом переховували єврейське населення як від нацистів, так і від більшовиків, за що частина родини була переслідувана і врешті знищена радянськими співгромадянами. Історія родини – один з багатьох прикладів небайдужої і принципової української інтелігенції.

Парк Пушкіна VS Парк Івана Багряного
Місцевість: Шулявка
Парк імені Івана Багряного, колишня назва Пушкінський, оформився як парк наприкінці 19-го століття. Тоді це був заміський фруктовий сад, та через невисоку прибутковість було прийнято рішення зробити його рекреаційною зоною, придатною для прогулянок верхи та навіть на автомобілі.
Сьогодні за документами парк займає близько 20 відсилає нас гектарів, а сучасна назва відсилає нас до автора одного з найвідоміших українських пригодницьких романів Тигролови – Івана Лозов’яги Багряного. Його епічне заслання у радянські табори на далекий схід, втеча, поневіряння, повторний арешт, підпільна діяльність, і врешті еміграція стали основою його творчої діяльності, і заслуговують на байопік у кількох частинах. А поки в нас немає грошей на екранізацію, краще, що ми можемо зробити – взяти якийсь з його творів, наприклад, Тигролови, чи Сад Гетсиманський, чи Людина біжить над прірвою, чи навіть легендарний лист-памфлет “Чого я не хочу вертатись в СРСР”, і сісти почитати на лавці в парку імені Івана Багряного.


Якщо вам більше до вподоби дивитись і слухати, аніж читати, то це відео про Шевченківський район – спеціально для вас!
По району бігала Катя Потапенко
P.S. А якщо вас більше цікавлять інші райони – то їх всі можна знайти в нас на сайті. Наприклад, Подільський, Оболонський або Дарницький та інші.
❤️ https://www.patreon.com/cedra
❤️ https://send.monobank.ua/jar/7XhJmjGw9j
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
🔥 TikTok: https://www.tiktok.com/@cedra.journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal/