Рідкісний читач доб’є 13 книжок про серію нещасливих подій, що переслідували трьох сиріт та інших героїв Лемоні Снікета. Шаблонність ситуацій проти максимально закрученого сюжету, карикатурні персонажі проти багатошаровості їхніх історій, словникові пояснення проти філософських роздумів. Чому ця історія варта уваги та часу, аби прочитати її до кінця – відповіді у нашому книжковому клубі.

Синопсис:
Троє дітей Бодлер залишаються сиротами і безхатьками лише за кілька годин. За відсутності близьких родичів, їх передають від одного опікуна до іншого після того, як перший опікун – маловідомий актор Граф Олаф відверто і з особливою жорстокістю намагався привласнити їхній спадок. Опікуни помирають один за одним, а дорослі не звертають жодної уваги на замаскованого Олафа, який знаходить їх усюди. В результаті серії абсурдних подій, Бодлерів звинувачують у вбивстві Олафа, у той час як сам Граф продовжує полювання за їхнім спадком. Із розвитком історії з’являється все більше таємниць, пов’язаних з батьками Бодлерів, їхніми опікунами та таємною організацією – групою пожежників-волонтерів. Врешті навіть Олаф вже не здається сиротам таким страшним…
Улюблені цитати:
«Якщо вам подобаються історії з щасливим кінцем, вам краще взяти іншу книгу».
«Рідко буває видовище сумніше, ніж знищена книга».
«З деякими історіями просто: мораль казки «Три ведмеді» – ніколи не влізай у чужий будинок; мораль «Білосніжки» – ніколи не їж яблука; мораль Першої Світової – ніколи не вбивай ерцгерцога Фердинанта».
«Я певен, вам доводилось чути, як кажуть, ніби неважливо, яка в людини зовнішність, головне – яка вона всередині. Очевидно, що це повна маячня, адже, якби це справді було так, то люди гарні всередині могли б і не зачесуватись, і не приймати ванну».
«Мене радує ваш ентузіазм! У деяких випадках він компенсує брак мізків».
«Одне з найнеприємніших випробувань у житті – це співбесіда».
«Доля схожа на напівпустий ресторан, повний дивних офіціантів, які приносять вам те, що ви не замовляли, або просто не любите».
Причини читати:
Те, що у перших кількох книгах видається готичною казкою для підлітків з чітко визначеними прота- та антагоністами, перетворюється на пригодницький детектив зі справжніми трагедіями, героями, доведеними до відчаю, і бекграундом, що вартий окремої серії книг. Найнудніша книга з серії – четверта, проте вже у п’ятій сюжет отримує інший напрям, з’являються нові герої, і діти нарешті дізнаються про групу пожежників-волонтерів. Найдинамічніші останні три книги серії: у них розвінчується найбільше таємниць, стають зрозумілими мотиви персонажів, герої розкриваються з несподіваних сторін.
Лемоні Снікет – автор і персонаж пов’язує минуле, теперішнє і майбутнє історії. Багатошаровість сюжету допомагає перемикати увагу між кількома рівнями книги, а окремі звернення автора у бік читачів ламають «четверту стіну», повсякчас викликаючи у аудиторії відчуття причетності до подій.
Без сумніву, Гендлеру вдалося створити всесвіт для цієї серії книжок: зі своїми топографічними назвами, місцями і пересуваннями героїв, карту яких можна уявити. Уникаючи хронологічних описів, автору вдається розкрити біографію та бекграунд персонажів за допомогою деталей та мимохідь кинутих слів та переходів між історією Бодлерів та історією Снікета.
*Екранізація 2017 року охоплює всю серію книг, і за винятком додавання кількох персонажів, досить близько передає суть і характери героїв. Вдало підібрані актори і наближеність до оригіналу можна пояснити безпосереднім залученням Деніела Гендлера до створення серіалу.
Думки членів клубу:
«Персонажі не змінюються (діти не ростуть) у перших частинах серії. Але чи потрібно нам насправді, щоб вони змінювались? Нам подобаються персонажі, вони як герої коміксу, які потрапляють у ситуації, котрі відбуваються за сценарієм, що циклічно повторюється, від книги до книги».
«Інфантильність дорослих! Ось що бісить більше за все».
«То Беатріс – це не дружина автора? Ну слава Богу, бо я перелякався, що вона померла, і він оце все їй присвячує».
«Чи можливо теоретично, що п’явки прокусять дерев’яний човен?».

Питання для роздумів:
- Дитячі та недитячі елементи історії. Чи доповнюють вони одне одного, чи навпаки є зайвими і взаємовиключними?
- Більше половини таємниць історії Бодлерів та спільноти волонтерів лишились таємницями. Чи влаштовує вас такий хід подій? Про що можна здогадатись без пояснення автора?
- Містер По кашляв навмисно?
- Як нещасливі події вплинули на дітей? З якого моменту вони починають перетинати межу між добром та злом?
- Повертаючись у рідне місто в останніх книгах серії, діти дивуються тому, як мало воно змінилось, відтоді, як згорів їхній будинок. Чому це їх так дивує, що вони очікували побачити?
- Що ви про це думаєте: «Начитані люди рідко бувають лиходіями», «Жодна історія фактично не має початку, і жодна історія фактично не має кінця», «Якщо відчуваєш себе нещасним – хочеш зробити нещасним іншого», «Як на старшій – на тобі відповідальність за молодших», «Варто комусь втратити близьку людну – друзі починають його уникати».
Про автора:

Деніел Гендлер (1970р.) не став популярним з першої книги. Навпаки, його перший твір відмовились видавати понад 30 видавництв. Живе у вікторіанському будинку у Сан-Франциско разом із родиною. Грає на акордеоні і є учасником кількох музичних гуртів. Відносить власні твори до жанру «казки». Помічений як любитель расистських та сексистських жартів, хоча з усіх сил намагається виправитись. До серії «Лемоні Снікет:33 нещастя» належать також книги «Листи Беатріс», «Лемоні Снікет: неофіційна біографія», «Всі неправильні питання» та інші.
*Книжковий клуб «Клуб залюблених у книгу та…» збирається в останню п’ятницю щомісяця о 19:00 у книгарні «Небо». Участь за попередньою реєстрацією за телефоном: +380996263642, +380687007977. Вартість 50 грн. Пригощаємо чаєм та печивом. Літературний модератор клубу Катерина Потапенко.
***Оригінальні іллюстрації – Бретт Хеллквіст (1999 рік)


