Бредбері – не лише про те, як космічні кораблі ширяють просторами Всесвіту. Бредбері – не лише про антиутопічне майбутнє, технології та роботів. Врешті-решт, Бредбері – не лише про вино. І хоча натяки на ці та інші елементи творів фантаста зустрічаються у «Біді», історія про двох кращих друзів і містичний Карнавал стоїть трошки осторонь його традиційної бібліографії.
Синопсис
23 жовтня двоє кращих друзів на порозі свого чотирнадцятиліття – Вільям Холоуей та Джим Найтшед зустрічають дивного продавця громовідводів – чоловіка в одязі грозового кольору – Тома Ф’юрі. Він пророчить, що буря насувається на місто, і каже хлопцям, що блискавка влучить в один з їхніх будинків. Згодом хлопці (і батько Вілла) дізнаються, що у місто приїздить Карнавал. І хоча хлопці захоплені ідеєю відвідати його, батько Вілла має погане передчуття.
Хлопці знайомляться з працівниками Карнавалу і помічають непояснювані речі – як-от один з них після кола на каруселі перетворюється з дорослого чоловіка на дванадцятилітнього хлопчика. Очільник Карнавалу – містер Дарк розпочинає полювання на Джима. Хлопці здогадуються, що оберти на каруселі можуть зістарювати або омолоджувати. Батько Вілла вирішує втрутитись і захистити хлопців від впливу містера Дарка і вступає із ним у конфронтацію. Врешті хлопці та Чарльз Холоуей знаходять спосіб перемогти містера Дарка, але для них усіх зустріч із Карнавалом не проходить безслідно…
«Обидва перемагали, зберігаючи дружбу, допоки втрати стануть неминучими»
«Одного разу я, як і всі інші, вирішив, який колір буду носити»
«Ось поруч із нею сидить прибиральник з бібліотеки. Чужинець у цій кімнаті. Чому щаслива жінка біля комину? Чому сумний чоловік поруч із нею?»
«Третя ночі. Смерть підкрадається. Жінки ніколи не прокидаються о цій порі. Вони безсмертні. Хто з чоловіків спускається у морок і повертається з сином або дочкою так, як це роблять жінки?»
«З яких пір ти став вважати, що бути хорошим означає бути щасливим?»
«От дивно. Щоб не чути мене, ви заплющили очі»
Причини читати
Відсилки. «Насувається біда», «Щось лихе насуває», «Щось лихе сюди іде» – варіантів перекладу назви розповіді стільки ж, скільки варіантів перекладу «Макбета» (насправді більше). Зв’язок прямий: оригінальна назва «Something wicked thisway comes» – це цитата з «Макбета», яку можна знайти на початку твору, коли відьми навкруги котла пророкують прихід Макбета – власне, біди.
«Коле пальці.
Як завжди
Це біда іде сюди»
(Вільям Шекспір, «Макбет», пісня трьох відьом)
На назві відсилки не закінчуються. Ця повість, як жоден інший твір Бредбері, налічує безліч паралелей та відсилок до інших його книг, літературних персонажів та історичних персоналій. Всі ці згадки мимохідь запускають ланцюгову реакцію – ця книга компенсує свій «милостивий» об’єм додатковими джерелами, у які захочеться заглянути, щоб самостійно доповнити цю історію.
«Пеклу пощастило. Воно ніколи не виглядало краще» (Про ілюстрації Густава д’Оре до «Божественної комедії» Данте)
Осінні декорації книги – тематичний відповідник літнього «Вина з кульбабок». Події обидвох книг відбуваються у вигаданому Грінтауні, але розфарбовані у різні відтінки, і відображують різні аспекти переходу від дитинства до дорослішання. Хоча персонажі «Вина» не з’являються у цій новелі, можна вважати, що Джим та Вілл – це наступна сходинка дорослішання для Дугласа та Джона. Ці дві книги, разом з продовженням «Вина» – «Прощавай, літо» – складають Трилогію Грінтауну.
Під хоррор-історією прихована глибока філософська притча про страх смерті і дорослішання, про цінності і прийняття себе, про стосунки між друзями та поколіннями. Якщо у «Кульбабовому вині» літо – магічно-іделічне, то у «Біді» осінь – магічно-макабрична.
Гра слів. Традиційно для казки (як і для багатьох інших своїх творів) Бредбері використовує промовисті імена головних героїв, так Джеймс Найтшед – нічна тінь, Вільям Холоуей – святий, містер Дарк – темний, Том Ф’юрі – буря, лють.
Алегорія битви добра і зла – центральна тема «Біди». Традиційно добро перемагає наприкінці не за допомогою суперсил, але з чистим серцем. Персонажі новели побудовані за принципом протилежностей: хлопчики – Вілл Холоуей – слухняний, розсудливий, щирий, активний і співчутливий, і Джим Найтшед – гордий, сміливий, відчайдушний, хоче пошвидше вирости; Чарльз Холоуей – містер Дарк, Кугар – міс Фолі.
Джим – похмура фігура – він на самому початку каже, що не хоче мати дітей, адже вони теж помруть як усі смертні, він не бачить сенсу свого життя, сенсу залишатись у своєму місці, він прагне подорослішати і поїхати на пошуки пригод. Натомість Вілл – класичний приклад невинності. Джим – цинік, а Вілл починає свій шлях із всеприйняття. Джим дивиться на зло із захопленням, тоді як Вілл вибирає позицію ігнорувати зло. Його батько Чарльз – зовсім інший: він шкодує про ті знання, що має. Він хотів би повернутись до блаженного незнання юності. Невинність – відсутність знань. Невинність Вілла завжди шокуватиме його при зустрічі зі злом в світі, і він завжди шукатиме йому пояснень. Джим, натомість, не питатиме чому.
Персонажі Бредбері, як персонажі міфу про Адама і Єву – спокушені бажанням до нових знань. Хлопці дізнаються як боротись зі злом, і про те, що добро і зло живе у кожному з нас, а бути дорослим – означає приймати складні рішення.
Перехід від дитинства до дорослішання. Хлопці за тиждень подій книги ростуть емоційно і фізично. Карусель дозволяє змінитись зовнішньо, та має наслідки. Жахи Карнавалу змусили Джима та Вілла подорослішати швидко, аби бути в змозі боротись зі злом. Та крім цього у героїв розгортається справжня битва з власним віком: Чарльз найкраще презентує цю ідею – будучи 54-річним він має юну душу, і найактивніше вступає у боротьбу із Дарком. Тим не менше, той самий Чарльз та міс Фолі не можуть змиритися зі своєю старістю, а Джим – з юністю. Вік обмежує. Вони всі хочуть контролювати цей процес, і ця можливість і є тим, чим їх спокушає Карнавал.
Віра і страхи. Новела розвиває тему сили людей, предметів, ідей над іншими: усвідомлення того, що все залежить від сили власного розуму. Через це Карнавал легко бере гору над побутовими людськими страхами – старіння, смерті, самотності. Сила віри розкрита у персонажі Чарльза – який вбиває відьму, вірячи в силу своєї усмішки, та рушить скляний лабіринт, усвідомлюючи, що вік не має значення.
Страх смерті – це те, чим харчується Карнавал. Він втілюється у процесі старіння і бажання уникнути старіння. Небажання Джима мати дітей – це не прийняття смерті, а його капітуляція перед страхом смерті. І він дозволяє цьому страху обмежити навіть свої плани на майбутнє. Чарльз розуміє, що страх смерті – це страх нічого, не існування, яке завжди лякає, бо воно невідоме. Він усвідомлює, що ми нічого не зробимо проти нічого – тож боятися нема сенсу, натомість він сміється над безглуздістю і нелогічністю цього страху, що позбавляє Карнавал злих чарів. Якщо проживаєш життя у страху смерті – не лишається часу ні на що інше.
Погляди на життя. У центрі роману егоїстичні бажання – основа людської злості та нещасть, бо вони осліпляють людей і змушують бажати нереальної мрії. Приклад цьому – міс Фолі та її бажання помолодшати – і коли вона піддається – то втрачає себе і вже не здатна бути повноцінним членом суспільства (одна з таємниць роману, ми не знаємо, що сталось із нею наприкінці). Протистояти цьому можна шляхом прийняття власних хиб і здатністю з ентузіазмом віднаходити щоденні радощі (як, наприклад, наприкінці Чарльз біжить разом з хлопцями).
Автобіографічність. Бредбері почав письменницьку кар’єру у 12 років, після відвідин містечкового карнавалу і розмови з фокусником – містером Електріко, який торкнувся його носа чарівним жезлом і скомандував: «Живи вічно!». Після цього, чарівник сказав чутливому хлопцю, що той – реінкарнація його друга, який загинув у Першій Світовій. Тоді і народилась ідея фентезі-хоррору «Насувається біда», а рідне містечко в Іллінойсі перетворилось на Гріндейл – символ дому, надії, спокою та дитинства.
Знак питання
- Що у книзі провокує відчуття тривожності?
- Хто ці люди з Карнавалу? Чи люди вони?
- Що це за картинки на тілі містера Дарка?
- Ви вірите в те, що в людей можуть бути надприродні здібності? У чому вони можуть виражатись?
- Що це була за жінка під льодом?
- У чому значення передбачення Тома Ф’юрі і того, що Джим прибрав громовідвід з даху свого будинку? Які це мало для нього наслідки?
- Грінтаун – це посилання на містечко Вайкіган, Іллінойс, у якому виріс Бредбері, а Карнавал – посилання на визначальну подію у його житті. Хто з героїв, на вашу думку, є втіленням самого Бредбері?
- Порівняйте зло, яке приходить у Грінтаун зі злом, яке приходить у «Макбеті». Що ви думаєте про назву? Чи вона служить передбаченням?
Про автора
Рей Бредбері – по істині мав, напевно, найбільший вплив на поп-культуру серед письменників другої половини 20-го століття. За свою сімдесятилітню письменницьку кар’єру (роки життя – 1920 – 2012) написав 27 романів та близько 600 оповідань, найвідомішими серед яких є «451 за Фаренгейтом», «Марсіанські хроніки», «Людина в картинках», «Вино з кульбабок».
Офіційно кар’єра письменника для Бредбері почалась у 19 років. Тоді його помітив молодий видавець – Трумен Капоте (про цю ексцентричну особистість читайте тут) і допоміг опублікувати перші твори.
Своїми улюбленими письменниками Бредбері називав Герберта Уеллса, Жуля Верна, Едгара По (у свою чергу Стівен Кінг та Ніл Гейман стверджують, що саме Бредбері надихнув їх на створення «Ловця снів» та «Американських богів»), тож не дивно, що він обрав жанр фентезі, містики та наукової фантастики, хоча сам не вважав, що пише наукову фантастику, а єдиним своїм твором, що належить до цього жанру вважав «451 за Фаренгейтом»: «Наукова фантастика – заснована на реальних можливостях людства, це проекція на майбутнє. Події у моїх творах – це фентезі, вони не могли б відбутись у реальності. Люди просять мене передбачити майбутнє, в той час як все, чого я хочу – це запобігти цьому майбутньому».
Казав, що якби не став письменником, став би фокусником і не вірив в університетське навчання, натомість вірив в бібліотеки, і вважав, що все, що знає, почерпнув звідти.
Був одружений 55 років, і мав чотирьох дочок. До кінця життя їздив на громадському транспорті та велосипеді (не отримав водійські права), і казав, що його дружина Маргарет – єдина жінка, з якою він коли-небудь зустрічався.
*Книжковий клуб «Клуб залюблених у книгу та…» збирається в останню п’ятницю щомісяця о 19:00 у книгарні «Небо». Участь за попередньою реєстрацією за телефоном: +380996263642, +380687007977. Вартість 50 грн. Пригощаємо чаєм та печивом. Літературний модератор клубу Катерина Потапенко.
