Дістаємо нарешті найкращі сукні та костюми, взуваємо підбори та вирушаємо на головну мистецьку подію сезону!
M17 Sculpture Prize – перша в країні професійна премія в галузі тривимірного мистецтва. Започаткована у 2019 році Центром сучасного мистецтва М17 разом із Adamovskiy Foundation у межах дослідницького напрямку M17 Sculpture Project. Премія проходить за участі міжнародних експертів і націлена на пошук та підтримку талановитих сучасних художників з України. Переможець отримує премію у розмірі 250 000 грн.
До шорт-листа потрапило 12 претендентів (11 індивідуальних митців та 1 творчій тандем).
Редакція CEDRA взяла на себе сміливість відібрати 5 номінантів, що нам сподобалися найбільше
Алексеєнко Михайло “Кришталева мрія”
Автор про концепцію проєкту, з яким увійшов до шорт-листа M17 Sculpture Prize:
«Після смерті моєї бабусі залишилося багато кришталю. Вона збирала і ретельно зберігала його, як і багато “пострадянських” громадян. Використовувати кришталь за призначенням у родині було заборонено. Бабуся берегла його для особливої події. Яка так і не відбулася. Бабусі вже давно немає серед живих, а мрія залишилася. Радянська ідеологія будівництва кращого життя, стрімкий рух угору, пафосна велич знайшли свій відбиток у побуті звичайних людей. А їхня крихка мрія лишила по собі тінь – відчуття мінливості та нестабільності всього, що існує».
Буряник Василина “Сльози, що твердіють, та кров, яка не згортається”
Авторка про концепцію проєкту, з яким увійшла до шорт-листа M17 Sculpture Prize:
«Проєкт є квінтесенцією особистих переживань щодо військової ситуації в країні та її трагічної сутності. Він переповнений алегоріями, починаючи від форм інсталяції, жесту споглядання та закінчуючи процесами – усе має прихований підтекст. Процеси в акваріумах ілюструють стан мовчазного відчаю та контекстуальної безпорадності. Це розповідь про крайні точки трагізму й відчаю, загострення яких настільки високе, що призводить до перцептивних аномалій. Отож те, що має бути динамічним, завмирає і навпаки. Водночас ті ж процеси апелюють до статичності та динамічності “коріння та пилку”, ставлячи під сумнів безумовність цих характеристик. Кінетичні властивості інсталяції вказують на невпинність руху, продовження всіх життєвих циклів, попри драматизм особистого сприйняття».
Галкін Данило “Зорепад”
Автор про концепцію проєкту, з яким увійшов до шорт-листа M17 Sculpture Prize:
«8 грудня 2013 року в Києві “свободівцями” був знесений пам’ятник Леніну на Бессарабській площі. Далі хвиля стихійного Ленінопаду прокотилася по всій країні. Наприкінці лютого 2014 року зі шпиля Верховної ради була демонтована радянська червона зірка. Через рік, 9 квітня 2015 року, Верховна рада прийняла закон №2558 про заборону пропаганди комунізму і нацизму. А вже 14 травня департаментом комунальної власності виконавчого органу Київради (КМДА) було доручено: “До 28 червня 2015 скласти перелік будівель і споруд комунальної власності, на яких розміщена комуністична символіка, і скласти графіки з її демонтажу». Своєю чергою, балансоутримувачам зазначених будівель і споруд було доручено виконати заходи з демонтажу комуністичної символіки та встановлення замість демонтованих символів комунізму державної символіки України.
Під час експонування виставки номінантів M17 Sculpture Prize буде продовжуватися заміна тоталітарних символів минулого на державну символіку України, а запропонована інсталяція “Зорепад” наочно продемонструє даний процес, тим самим пропонуючи задуматися над тим, як легко відбувається маскування одного під інше. Цей процес нагадує захисний механізм деяких видів тварин і рослин, які камуфлюються за допомогою кольору і форми під інших тварин і рослин, а також під предмети навколишнього середовища. Примітно те, що ці тварини й рослини маскуються не тільки для захисту, але і для нападу».
Грубляк Василь “Еґреґор”
Автор про концепцію проєкту, з яким увійшов до шорт-листа M17 Sculpture Prize:
«Еґреґором у деяких окультних віруваннях називають ментальну субстанцію, що породжується думками й емоціями певної групи людей, їхнім “колективним розумом”. За повір’ями, еґреґор, який отримує достатньо психічної енергії для існування, може навіть почати жити своїм життям і стати автономною сутністю. Чим чисельнішим і згуртованішим є ком’юніті, яке віддає ту енергію, тим сильнішим і довговічнішим буде еґреґор. Відтак, еґреґор можна розглядати і як структурну психологію спільноти.
У своїй роботі я пропоную власне бачення еґреґору у вигляді світлової інсталяції. Кожен її елемент складається із трьох ліній, що, перетинаючись, утворюють об’ємне перехрестя. Хрест є одним із найстаріших символів, який з часом ставав все більш містким. Сьогодні він може позначати взаємозв’язок, перетин думок та подій, може вказувати місцеперебування речі, приналежність, бути знаком табу або оберегом. Світло ж символізує початок, зародок, джерело».
Кириченко Андрій “Книги”
Автор про концепцію проєкту, з яким увійшов до шорт-листа M17 Sculpture Prize:
«“Книги” – ілюстрація соціальної дистанції, самоізоляції, самоусунення. Понять, що примусово набули візуальної чинності, але за принципами яких сучасне суспільство існує з власної ініціативи кожного.
Справа не у небажанні розуміти одне одного – у неможливості того. Знаходячись “поруч” в умовах спільної історії, кожен в ній отримує своє місце, а отже, має і свій кут зору. Під час загальних змін це робить комунікацію неможливою, загал виявляється нездатним винести вирок, а роль “активного спостерігача” – єдиною, що в змозі обійти осуд загалу. Інертність стає панівною формою взаємодії.
Наслідком є об’єктивна невідповідність понять їх визначенням. Слово, що об’єднує спільним корінням, робить рух неможливим, адже коріння сплетене, і поодинокі спроби руху грузнуть у тій формі взаємодії, що домінує».
Більше про проєкт та роботи читайте на сайті М17
27 лютого о 17:00 відбудеться нагородження переможців. Побачимо, на скільки співпали наші уподобання з оцінками жюрі 😉
