10 найрозшукуваніших лиходіїв (в Google-пошуку)

Ми їх боїмося та ненавидимо, а ще іноді таємно (або не таємно) закохуємося у них. Що завжди приваблювало нас у лиходіях (окрім зовнішності)? Влада, чітко сформульовані цілі та вперте прямування до мети – часто лиходії набагато більш організовані та вмотивовані, ніж герої. Cedra зібрала список найпопулярніших лиходіїв за запитами в Google.

Доповнення до нашого подкасту про лихих, прекрасних та жахливих:

Прибулець (“Чужий”, 1979)

Першоджерело: фільм Рідлі Скотта 1979 року.

Зло з космосу. Щось (або хтось), що може виявитися реальним, що буде сильнішим за тебе, ти не матимеш зброї та можливості утекти. Неможливо домовитися та зрозуміти логіку дій чи причину нападу (майже як з р***ю). І все це у замкненому просторі космічного корабля. Мабуть тому цей лиходій (чи лиходійка) нас так лякає досі. Ну і дизайн був оригінальним та цікавим.

Волдеморт (“Гаррі Поттер і кубок вогню” 2005)

Першоджерело: Серія романів про Гаррі Поттера (Дж. К. Роулінг), 1997

Лихий диктатор, який виявився достатньо харизматичним, щоб створити власний культ. Ну майже. Він завжди чекає кінця навчального року, щоб у його супротивника була гарна базова освіта. А ще не варто романтизувати його привабливу сторону. Хоча він і був красунчиком в школі, але з ним вже тоді все було не в порядку і “ти б не змогла/зміг його виправити”.

Антон Чигур (“Старим тут не місце”, 2007)

Першоджерело: “Старим тут не місце” – роман Кормака Маккарті, 2005.

Хав’єр Бардем не вперше і не востаннє зіграв лиходія. Цікаво, що саме цей його персонаж найбільше подобається публіці. Точніше, його найчастіше шукають у пошуковиках. Він зобразив “втомлену злість”. Кілера, який не знає жалю.

Ганс Ланда (“Безславні виродки”, 2009)

Першоджерело: фільм Квентіна Тарантіно “Безславні виродки”, 2009.

За стиль та шарм, гострий розум та несподівані повороти сюжету всі люблять цього поганця. А ще за те, що у фіналі він отримує те, на що заслужив. Цікаво, що сатисфакції в кіно також може зіграти на руку популярності персонажа.

Ганнібал Лектор (“Червоний дракон”, 1981)

Першоджерело: тетралогія американського письменника Томаса Гарріса, 1981.

Персонаж став культовим завдяки геніальній акторській грі Ентоні Гопкінса. Роль тривала 16 хвилин, але це були найяскравіші 16 хвилин всього фільму, і Оскар за роль другого плану. Оригінальний лиходій, також був вдало зіграний і у новій екранізації Мадсом Міккельсеном.

Ганс Грубер ( “Міцний горішок”, 1988)

Першоджерело: роман Родеріка Торпа «Ніщо не вічне», 1979.

Найкраща комбінація зовнішності та голосу для лиходія у кіно. Простий та реалістичний лиходій: жадібний та безжальний. Свідомо пропустимо історію про німецький акцент, який відтворив британський актор. І не говоритимемо про легендарну фінальну сцену, де Рікман не знав, що його штовхнуть для зйомки падіння. Але скажемо, що потім не впізнали актора у ролі Снейпа.

Сестра Ретчед (“Політ над гніздом зозулі”, 1975)

Першоджерело: роман американського письменника Кена Кізі, 1959.

Без суперсил, статків та зброї. Вона має владу та тримає у страху тих, хто слабший за неї. Можемо згадати також Долорес Амбрідж (“Гаррі Поттер”), як спадкоємицю цих рис у світовій літературі.

Єдина жінка у цьому списку. Мабуть тому, що всі жінки трохи Локі (читайте далі чому).

Джокер (мультсеріал “Бетмен”, 1992)

Першоджерело: серія коміксів про Бетмена. Перша поява – випуск квітня 1940 року.

Друге місце у списку “100 найкращих лиходіїв з коміксів”. Персонаж безлічі екранізацій. Він був простим гангстером без суперсил, був піжоном, який викупався у хімікатах, був генієм та божевільним. Це один з найцікавіших суперників не тільки Бетмена, але й усіх супергероїв усіх часів.

А ще, у мультсеріалі “Бетмен” 1992 року його озвучив геніальний голос повітряної тривоги в Україні – Марк Гемміл. І це дійсно одна з найкращих версій цього лиходія.

Саурон (“Володар перснів”, 2001)

Першоджерело: Серія романів Джона Толкіна “Володар перснів”, 1954

Він – чисте зло.
Він жадає влади, помсти і всього іншого, чого може жадати зло.
Він перший серед культових фентезі-лихих-королів/чаклунів, від нього пішли всі інші з магічною біжутерією.

Локі (“Тор”, 2011)

Першоджерело: скандинавська міфологія. Як персонаж коміксів з 1949 року.

Красивий, харизматичний, хитрий, розумний – його переваги можна перелічувати нескінченно, так само, як і недоліки. В усіх своїх проявах – хоч кіно-Локі, хоч міфо-Локі – до кінця не розібратися: чи лиходій він, чи герой.

Чому всі люблять Локі і чи всі аж так його люблять, читайте у нашому лонгріді тут.