Небагатьом письменникам вдається отримати Пулітцерівську премію. У Торнтона Вайлдера їх три. Та не тому його “Міст короля Людовика Святого” став безсмертною класикою. Звинувачені у поверхневості і зарозумілості, безпричинному оптимізмі і відвертому фаталізмі, Торнтон Вайлдер і його твір продовжують перемагати, викликаючи дискусії і провокуючи переоцінку поглядів на життя, смерть, долю і вибір. 

Синопсис

Ліма, Перу, 20 липня 1714 року. Францисканський монах брат Юніпер стає свідком трагічної події, що надихає його на духовну подорож у пошуках відповідей. П’ять подорожніх гинуть внаслідок обвалу мосту короля Людовика Святого на шляху з Ліми в Куско. Чому саме ці люди мали постраждати? Який був господній план щодо них? 

Тож він досліджує життя нещасливців – донни Марії, головною пристрастю і болем якої були стосунки з дочкою; її дівчинки на побігеньках юної Пепіти, яка більш за все хотіла повернутись у монастир; братів Мануеля та Естебана, зв’язок яких здавався нерозривним; авантюриста і підприємця дядька Піо, разом з яким загинув малолітній син його підопічної найвідомішої акторки Ліми – Каміли Періколи.

Праця монаха зайняла шість років і не принесла йому бажаного результату. Невдовзі після публікації його роздум-дослідження було визнано єретичним і засуджено до спалення разом із автором.

Куско, Перу

“Люди цілують одне одного з таємною байдужістю”

“Він володів шістьма якостями авантюриста: пам’яттю на обличчя і імена при схильності змінювати свої, талантом до мов, невичерпною винахідливістю, скритністю, талантом заговорювати з незнайомцями і свободою від сумління”

“Дон Андрес був недопалком чудової людини”

“Він прочитав усю античну літературу і всю забув, окрім аромату чарів і втрачених ілюзій”

Причини читати 

Очевидна неочевидність. Поки Юніпер шукає зв’язок між особами з мосту, читач побачить його одразу – як психологічний, так і цілком  фізичний. Матір Марія дель Пілар з’являється на шляху всіх героїв трагедії, а почуття, яке рухає їхні історії, це, звісно ж, любов. Маркіза де Монтемайор, одержима любов’ю до своєї доньки, яка втекла від неї на інший континент, пише листи, що стають унікальною пам’яткою літератури. Естебан не міг пережити смерті улюбленого брата і був готовий покінчити життя самогубством та завдяки зовнішньому втручанню обирає життя. Пепіта з любов’ю та повагою згадувала своє життя у монастирі і наважилась висловити свою прив’язаність у листі абатисі. А дядько Піо з любові і вірності Періколі пропонує забрати її сина на навчання аби бути ближчою до неї, в той час коли налагодити стосунки їм не вдається. 

Тема любові, що домінує у всіх героїв, це оригінальний мотиватор, але вона швидко перетворюється на свою екстремальну версію і стає нездоровою. Навіть брат Юніпер любить свою роботу, і врешті він за неї вмирає. Всі персонажі агонізують через те, що їх не любили або вони самі любили надто сильно.

Фізичний об’єднуючий елемент, персонаж абатиси, яку брат Юніпер упускає у своїх пошуках, горює через втрату своїх вихованців, та на відміну від багатьох інших, їхня смерть не змінює її життя. Вона й надалі продовжує жити згідно зі своїх принципів у стилі “заплати іншому”. Інші ж персонажі боряться з безсенсовністю їхнього страждання і браком контролю, який вони відчувають у житті. 

Маркіза де Монтемайор в екранізації 2004 року

Оригінальність теми. “Міст короля Людовика Святого” опубліковано в 1927. Латинська Америка у художній літературі була практично відсутня. Звісно, сприйняття її Вайлдером не було адекватним реальності (все ж, це була Ліма, якою її уявляють американці та європейці) і не переслідувало мети відкрити континент світові, проте хоча б така поява у популярному і комерційно успішному літературному проекті привернула увагу мандрівників та читачів загалом, і дещо відрізнялась від домінування американської готики і британських пейзажів з вересовими пустками в англосаксонській літературі того часу. 

Динамічність. Дехто скаже – навіть надмірна динамічність. Книга, і так невелика за обсягом, читається скоріше як збірка новел (на кшталт “Олівії Кіттерідж”). 

Філософські матерії. Концепція вільного вибору (волі) зосереджується на ідеї, що люди здатні вирішувати питання без будь-яких зовнішніх сил, які впливають на результат. Ця концепція висуває на передній план ідею відповідальності за свої дії, оскільки кожна людина діє вільно, керуючись внутрішнім імпульсом і не більше того. На іншому кінці – знаходиться доля, або ідея про те, що події наперед визначені силами, вищими за людину. Ця дихотомія стоїть у центрі розслідування брата Юніпера, а точніше питання “чи постраждалим просто судилося померти, чи вони зробили щось у своєму житті, щоб заслужити свою смерть”. Він з’ясовує, що коли ці персонажі прямували до позитивних змін у своєму житті, завдяки власним рішенням – їхні життя обірвались. Смерть Естебана – символічна: попри те, що він вибирає життя, його кінець свідчить про те, що одна доля чекає на всіх. Героїв вбиває час: міст старий, тому мотузка обривається. Час – логічна причина смерті всіх людей. 

Стиль. Вайлдер не є прихильником масштабних і детальних описів, натомість він обирає насичені влучні порівняння. Його герої мало говорять, а виклад більше нагадує стислий переказ свідчень, що часто викликає критику у його бік. Проте “всезнаючий оповідач” не контрастує з таким стилем викладу, до того ж формально – роман і справді складається з духовно-детективного розслідування Юніпера.

Всі персонажі твору – протагоністи. Антагоніст – непояснюваність того, що погані речі трапляються з хорошими людьми випадково без їхньої провини. Головний конфлікт – питання рандомності трагедії і неможливість знайти братом Юніпером відповідь, яка його задовольнить. Він завалює свою місію, бо його мотивує страх. Врешті він розуміє, що діє і мислить всупереч переконанням своєї професії, тож все, що йому лишається, це прийняти свою смерть. 

Обкладинка оригінального видання

Думки членів клубу

“Він суперечить собі у багатьох моментах, до того ж, герої виглядають несправжніми. Вони говорять кожну фразу як фінальну. У кожному реченні забагато сенсу”

“Впроваджувати цифри в релігію – це марна справа”

“Його справжнє питання – чому він не загинув, а не чому загинули інші”

“Згідно з середньовічною схоластикою помирають якраз найкращі люди”

“Дуже освічений автор. Я повірила, що ці листи існували”

“Самотність – це характеристика людини”

“Життя – це послідовність вибору і наслідків цього вибору”

“Нам хочеться думати, що якщо ми зробили правильний вибір – значить ми круті, а якщо ні – то так зірки стали”

Знак питання

  1. Смерті на мосту були випадковими?
  2. Що насправді хотів довести брат Юніпер?
  3. Ви очікували для нього такого фіналу?
  4. Якщо смерті цих героїв було не уникнути, для чого Вайлдер взагалі ставить питання про долю, якщо чітко розкриває свою позицію?
  5. Чи можна назвати когось з тих героїв, що загинули (включно з Юніпером), мучеником?
  6. Чому Естебан назвався Мануелем?
Торнтон Вайлдер

Про автора

Нетиповий американець, син дипломата, Вайлдер встиг пожити на кількох континентах – повчитись у школі в Шанхаї, а після Йєля і Принстона повчитись у Римі, під час Другої Світової послужити в Африці. Вільно володіючи чотирма мовами, він став найвідомішим перекладачем не-англомовних п’єс в Америці і навіть написав лібрето до кількох опер.

Книга “Міст короля Людовика Святого” була не першим романом Вайлдера, але першим його Пулітцером і першим великим фінансовим успіхом. Зокрема, на гонорар за неї Вайлдер купив будинок у Коннектикуті для себе і своєї сестри.

Та напевно головним твором Вайлдера все ж стала п’єса “Наше містечко”, за яку він отримав другого Пулітцера і яка увічнила його ім’я на афішах не лише американських, а й світових театрів, а також стала маст-хев постановкою усіх американських шкіл.

Його п’єса “На волосину від загибелі”, принісши третього Пулітцера, стала також одним з найвизначніших творів, що ламає четверту стіну. 

У Вайлдера було троє сестер і брат, і всі вони досягли успіху і були відомими за життя – старший брат – професор Гарварду і поет, улюблена сестра Ізабелла – агентка Вайлдера і визнана письменниця, а також відома поетеса Шарлотта і зоологиня Джанет. Вайлдер ніколи не був одружений і дітей не мав, проте зберігав гарні стосунки з сім’єю до кінця життя.

Радимо почитати: “Наше містечко”, “Березневі іди”, “Купець з Йонкерса”, “Сваха”. 

Будинок Вайлдера в Коннектикуті, США

Читала Катерина Потапенко

Про анонси та проєкти дізнавайтесь тут: https://www.instagram.com/cedra_journal/

Підтримати нас можна: https://www.patreon.com/cedra

Telegram: https://t.me/cedra_journal

Tik Tok: https://vm.tiktok.com/ZM8cF68pt/

Youtube:https://www.youtube.com/@CedraBlog/videos

Ви давно за нами слідкуєте, вам до вподоби наш контент, і надалі ви б хотіли бачити більше? Саме на такий випадок ми відкрили збір на оплату монтажу відео для нашого Ютуб каналу! Посилання на банку Моно https://send.monobank.ua/jar/7XhJmjGw9j Будемо вдячні за будь-які донати😍

Show CommentsClose Comments

Leave a comment