У іделічному містечку Шейкер-Гайтс, де навіть газон всюди однієї висоти, а кольори будинків – з однієї палітри, несподівано зіштовхуються дві ідеології, два способи життя, дві тактики контролю. У цій грі немає переможців, є тільки захоплюючі інтриги, які Селесте Інг майстерно сплітає на прикладі двох сімей. (Увага, хто дивився серіал: акценти та персонажі у книзі суттєво відрізняються! Тож радимо прочитати)
Синопсис (зі спойлерами)
Будинок Річардсонів палає у пожежі. І головна підозрювана – молодша донька родини – Іззі. Оглянувши будинок, пожежник повідомляє про наявність багатьох осередків, що там «були маленькі пожежі усюди», що означає, що було багато місць підпалення. Річардсони та троє старших дітей стоять на газоні і дивляться на пожежу.
Оповідь перескакує на кілька місяців до того, коли в Шейкер Гайтс – містечко-комуну в Огайо, з ідеальними правилами життя переїздять мандрівна фотографка Мія та її донька Перл і починають знімати житло у Річардсонів. Муді Річардсон дружить з Перл, і запрошує її до себе додому, де Перл захоплюється його родиною і зокрема матір’ю – Еленою. Елена – журналістка, пан Річардсон – адвокат, всі діти дуже красиві. Елена наймає Мію на роботу по господарству, помічаючи у тієї брак коштів.
Іззі покарана домашнім арештом – вона ламає смичок вчителя свого оркестра. Мія лишається з нею вдома, Іззі захоплюється Міїною свободою і напрошується працювати з нею.
На екскурсії в музей Перл помічає фото Мії і маленької себе. Коли вона запитує про це у Мії, та поводиться дивно. Іззі запитує у матері і Елена знаходить інформацію.
Друзі сім’ї Річардсонів – пара маккалоу довго не можуть завести дитину, переживши кілька викиднів, зараз знаходять в процесі адопції маленької азійської дівчинки Мірабель, яку мама лишила під пожежним відділком. Лексі розповідає про це Мії, тим часом Мія дізнається, що ця дитина – дочка її співробітниці Бебе, яка справді віддала дитину, бо не могла її прогодувати. Мія повідомляє Бебе про дитину. Бебе приїздить в будинок Мії в істериці – вона намагалась піти в будинок Маккалоу, але вони викликали поліцію. Мія допомагає Бебе здійняти шум навколо справи. Бебе з допомогою медіа намагається відсудити дитину у держави і Маккалоу. Елена розуміє, що це Мія підбурила Бебе і дізнається про минуле Мії, приїздить до її батьків і дізнається, що коли Мія навчалась у коледжі, їй не було чим заплатити за навчання і вона погодилась на сурогатне материнство. Тільки брат знав про це, та загинув в 17. Коли Мія приїхала на похорон, батьки були розлючені її вагітністю і тим, що вона продає дитину. Мія написала листа Раянам – сім’ї, для якої виношує дитину, і збрехала про те, що в неї був викидень.
Перл і Тріп починають роман. Муді засікає Перл і Тріпа і розлючений розриває дружбу з нею. Лексі вагітніє від свого хлопця, але коли піднімає розмову про дитину, він різко відкидає цю ідею. Вона йде на аборт в клініку, Перл її супроводжує. Лексі записується у клініку під ім’ям Перл.
Під час суду адвокат робить все, щоб показати, що хоча Маккалоу і люблячі батьки, вони не здатні прищепити дитині любов до батьківщини – Китаю. Однак, Маккалоу виграють суд. Елена приїздить до Мії і каже, що знає все про історію з Райанами. І що це Мія розказала Бебе, де дитина. Вона каже Мії покинути квартиру. Перл не хоче їхати, і Мія врешті розповідає їй історії її народження. Воррени їдуть з міста. Іззі збирає речі і підпалює будинок і їде.
Елена планує їхній тимчасовий переїзд в будинок, який вона здавала Ворренам, і там вона знаходить фотографії їх, які зробила Мія. Бебе вкрала дитину і полетіла в Китай. Елена обіцяє шукати Іззі так довго, скільки знадобиться.
Причини читати
Шейкер Гайтс, Огайо. Реальне місце! Більш того – це місто, в якому авторка роману провела свою юність. Одна з перших спільнот втілених мешканцями, як утопія в пізніх 90-х. Історично, це був пік зростання усиновлення китайських дітей і найнижчий рівень безробіття – тобто момент найбільшого розквіту США. Пані Річардсон втілює мотто Шейкера, намагаючись контролювати все – не лише свою сім’ю, а і всіх оточуючих її людей. Однак, коли все йде не за планом, і люди чинять не так, як вона уявляє, всупереч її волі, конфронтація наростає, і Мія звинувачує пані Річардсон у одержимості контролем.
Трошки Натаніеля Готорна. “Червона літера” – класичний роман про матір і доньку, які намагаються жити у спільності, яка часто буває брехливо альтруїстичною. Роман було написано у 1850 році, і в ньому йдеться про пуританську масачусетську колонію у 1640-х. Естер народжує доньку – Перлину після роману зі священиком, і покарана вигнанням.
Зіткнення ідеологій. Справа Мей Лін\Мірабель піднімає питання двох ідеологій – Мії, яка завжди за свободу вибору, навіть якщо цей вибір буде аморальним чи нашкодить іншим, і Елени, яка возвела стабільність і комфорт у культ. Це про ризики і перешкоди, а також і челенджі, які може викликати ідеальне життя, і жертви, на які ви здатні піти, щоб підтримати це життя. Діти Річардсонів попри те, що виросли у строгому оточенні, втілюють кожен по-своєму різні риси непорядку. Коли вони тягнуться до хаосу, сім’я Ворренів шукає стабільність.
Не чорно-білі герої. В романі негативні вчинки героїв зумовлені праведними побажаннями і намірами. У нас немає антагоністів як таких – просто умови і та рішення роблять певних персонажів більш схильними до того, аби викликати співчуття. У той час як персонажі переконані, що вони чинять добро і діють з добрими намірами – їхні вчинки викликають наслідки для інших, до яких вони були не готові.
Головна цитата. «Після пожежі земля багатша, і можуть вирости нові речі». Натхненна перспективою відновлення, про яку говорить її гуру – Мія, і зла на свою сім’ю через від’їзд Ворренів, Іззі спалює будинок перед тим як втекти назавжди.
За ким останнє слово? Фотографії Мії – вона лишила портрети Річардсонів їм на пам’ять (на думку редакції, дуже претензійно вважати, що побачила їхню душу). Насправді Мія робить це для себе. Аби сказати останнє слово і ще раз влізти в душу сім’ї, тріщина у якій перетворилась на прірву завдяки втручанню Мії. Дуже самовпевнено, ще й жорстоко, адже у випадку Лексі, наприклад, портрет нагадував те, що вона хотіла б забути (хоча авторка, будучи явно на стороні Мії, і виправдовує цей вчинок).
Персонажі
Мія Воррен – самотня мати художниця, яка шукає себе, постійно переїжджаючи. Мія допомагає своїй співробітниці Бебе Чоу боротись за права на її дитину і врешті надихає вкрасти її. Перл (Перлина) Воррен – донька Мії – їй набридло постійно переїздити, захоплюється Річардсонами. Елена Річардсон – втілення стабільності Шейкер Гайтсу (на позір). Народжена і вирощена тут, вона відчуває конкуренцію з Мією у ставленні до неї своїх дітей. Біл Річардсон – на периферії цієї історії. Іззі – молодша дочка Річардсонів, протестує проти гіперопіки матері, і захоплюється Мією і її вільним життям. І врешті настільки переймається ідеєю піти від матері, що підпалює власний будинок. Муді – середня дитина Річардсонів, і друг Перл. Він закоханий в неї, і намагається відкрити їй очі на справжню натуру своєї сім’ї. Тріп – друга дитина Річардсонів, типовий атлет, починає стосунки з Перл. Лексі – старша донька Річардсонів, розумна і чуйна, мріє втекти в Єль. Запускає ланцюг деструктивних подій, коли використовує ім’я Перл, під час аборту у клініці. Бебе Чоу – співробітниця Мії, яка залишила дитину на порозі пожежної частини, і тепер бореться за опіку над нею з прийомними батьками. Краде дитину і їде з нею в Китай.
Матері і доньки. Матері у романі потребують своїх дочок, так само як дочки матерів. Що робить когось матір’ю? Показуючи два випадки викрадення дитини від легальних батьків – Селесте Інг стає на бік цих матерів. Ідея Селесте Інг підходить тільки для тих, хто бачив навколо виключно токсичні сім’ї – що дочки завжди відкидають те, чого навчили їх матері.
Відгуки читачів
“Що скаже дитина, дізнавшись про цей процес? Це вибір без вибору”
“Люди виростають і їх вже ніхто не контролює. Але Елена вибрала сама себе обмежувати і затиснути”
“Всі проблеми підняті настільки майстерно, що немає відчуття, що авторка забагато на себе взяла”.
Знак питання
- Хто для вас протагоніст цієї історії і чому?
- Хто з дітей Річардсонів видається вам найадекватнішим?
- На чиїй ви були стороні у битві за опіку?
- Чи змінилась ваша думка про героїв наприкінці?
- Чи задоволені ви фіналом?
- Основні події відбуваються в 90-х. Якби натомість все відбувалось зараз – якось би було по-іншому?
- В серіалі Мія і Перлина темношкірі. Чи впливає це на історію?
Про авторку
Селесте Інг (Celeste Ng) народилась в 1980 році у Пітсбурзі, США, куди батьки переїхали з Гонг Конгу у 1960-х. Батько Селесте – фізик в НАСА, а мати – хімік, викладає в університеті Клівленда.
Коли Селесте було 10 років, вони з батьками і сестрою переїхали у містечко Шейкер-Гайтс (описане в романі «Усюди жевріють пожежі»).
Селесте навчалась у Гарварді, вивчала англійську. Викладала в університеті Мічигану. На сьогодні проживає у Кембриджі, штат Массачусетс, з чоловіком і сином.
Успіх прийшов до Інг із другим романом – «Несказане», який вона видала у 2014 році. Це драматичний трилер про американську родину в Огайо 1970-х. Найсвіжіший роман Інг (2022 року) – «Наші втрачені серця» – про Америку майбутнього, де легалізований расизм проти людей азійського походження.
Якщо вам подобаються сімейні драми, радимо почитати нашу рецензію на “Місячний камінь” Вілкі Коллінза.
Вогонь розгрібала Катя Потапенко
Якщо захочете нас підтримати або підписатись на наші мережі – вам сюди:
❤️ патреончик: https://www.patreon.com/cedra
⭐️ монобаночка: https://send.monobank.ua/jar/7e5USCFphw
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal
