Моторошний вікторіанський будинок, кладовище на задньому дворі, рослини-людожери та періодичні крики, ну і звісно звуки органу – ця сімейка точно відрізняється від сусідів. Зі сторінок журналу на великі екрани, а звідти у нашу свідомість: сімейка Аддамсів засіла там надовго. А ми і не проти.
Народження Аддамсів
Нащадок двох американських президентів, маленький Чарлі Аддамс полюбляв проводити вільний час на кладовищі. Тож ніхто не здивувався, коли він почав працювати у журналі “Справжній детектив” – предтечі сучасних “тру крайм” подкастів. Там його робота полягала у фотомонтажі: ретушуванні фото мертвих тіл, зокрема прибиранні з фото крові.
Незабаром, у 30-х, він почав малювати ілюстрації для “Нью-Йоркера” – зокрема і до історій Рея Бредбері та анонсів фільмів Гічкока, створив схожих на вампірів дивних персонажів, яких згодом об’єднав у сім’ю, і випустив збірку ілюстрацій “Мертві, мертві дні”.
Згодом сімейка почала з’являтися і у інших журналах, а до Чарльза звернулись із пропозицією зробити з його персонажів мультфільм, якщо він дасть їм імена і наділить персональними якостями. Так з’явилася сімейка Аддамсів, які стали героями 150 окремих коміксів, які видавались протягом 50 років, аж до смерті автора (1938-1988), мультсеріала, чорно-білого серіала, телефільму, двох мультфільмів, двох повнометражних фільмів, серіала-сіквела, бродвейського мюзиклу, комп’ютерної гри, і можливо одними з найпопулярніших прототипів костюмів на Геловін. А втриматись від клацання пальцями під титульну пісню сімейки – взагалі нереально. Клац клац.
Склад сім’ї
Ексцентричні представники класу, як модно зараз казати, “старих грошей”, Аддамси створюють навколо себе гротескну і макабричну атмосферу, і нібито не усвідомлюють свою відмінність від інших людей (яких вони часто лякають). Мортиція і Венздей отримали свої імена в 1960 році, коли у продаж вийшли їхні ліцензовані ляльки, решта сім’ї була названа Чарльзом Аддамсом спеціально для серіалу.
Оригінальний склад (до виходу серіалу) включав матріарха родини – Мортицію Аддамс, її чоловіка Гомеса, їхніх дітей Венздей та Пагслі, брата Гомеса – Фестера, бабусю, дворецького Ларча, ручного восьминога Пагслі та Річ. Пізніше з’явилися кузен Воно, ручний лев Мортиції та рослина-людожерка – Клеопатра, а для фільму 1993 року було створено персонажа Пуберта Аддамса – наймолодшу дитину сім’ї.
Сімейні цінності Аддамсів
Нова і цього разу всесвітня хвиля популярності накрила сімейку Аддамсів у 1991 році, коли помічник братів Коенів, тоді ще нікому не відомий, Баррі Зонненфельд ось так просто узяв і зняв “Сімейку Аддамсів” і навздогін “Цінності Сімейки Аддамсів” у 1993 році. До речі, Зонненфельд хоч і не на слуху, однак саме він зняв трилогію “Люди в чорному”, “Дикий дикий захід”, серіал “Лемоні Снікет, серія нещасливих подій” з Нілом Патріком Гаррісом та “Живий за викликом” з Лі Пейсом, а також брав участь у зйомках “Коли Гаррі зустрів Саллі”, “Зачарована” з Емі Адамс, “Лемоні Снікет” з Джимом Керрі, “Мізері”, “Великий” з Томом Генксом та інших.
Золотий склад з Анжелікою Г’юстон (до речі, очікувалось, що Мортицію зіграє Шер!), Раулем Джулія, Крістофером Лойдом та Крістіною Річчі воістину завоював серця дорослих і юних глядачів. Хоча фільм має невисокі рейтинги, однак його було визнано кращим жахастиком року (і це в рік, коли вийшов “Мовчання ягнят”, і що значно страшніше – “Моя дівчинка”!), і редакція щиро радить його як теплий, веселий і добрий фільм для сімейного перегляду.
Зйомки і вихід фільму були напружені, затягнуті, і супроводжувались скандалами, судовими позовами, і поділом прав між студіями, які відмовились його знімати, після касового успіху фільму.
Безумовно особливого шарму сімейці надає музика Марка Шаймана, відомого як композитора численних церемоній Оскар, фільмів “Коли Гаррі зустрів Саллі”, “Несплячі в Сієтлі”, “Фокус-покус”, “Мері Попінс повертається”, серіалів “Вбивства у одній будівлі”, “Південний парк” та інших.
Сіквел Аддамсів: Венздей
В районі 1990 року Тіму Бартону запропонували узятись за екранізацію Сімейки Аддамсів, і хоча режисер був захоплений ідеєю (здається, ця історія пасувала б йому як нікому іншому), та все ж був змушений відмовитись, адже саме знімав легендарного “Бетмена” та “Бетмен повертається”. Однак ця думка не полишала його, і нарешті у 2020 році він узявся за телевізійну версію сімейки.
Фокус вирішили зробити на Венздей, аби привабити юну аудиторію, і зірковий склад продакшн команди та відомі актори, типова історія неформала “не такого як всі” і дуже суттєвий бюджет, виділений Нетфліксом на один епізод (близько 20 млн на кожну серію першого сезону, з яких більше 1 млн за серію пішло лище на гонорар Дженні Ортезі, яка виконує головну роль) зробили свою справу.
При всій популярності Венздей, важко не помітити головну відмінність серіалу (принаймні першого сезону) від канонічної історії Аддамсів. Чарльз Аддамс передусім створив сім’ю. Так, це був набір фріків і вигнанців, але вони тримались разом, недарма другий фільм Зоненфельда називається саме “Цінності сімейки Аддамс”. Без шарму оригінальної історії і сімейного клею, який тримав разом цей пазл, Венздей хоч і копіює персонажку Аддамса, але швидше є неавторизованим сіквелом. Хорошим, якісним, але все ж вторинним.
(Цьогоріч очікується 2 сезон. Сценарій, згідно з чутками, боло змінено після того, як виконавця однієї з головних ролей – Персі Гайнса Вайта звинуватили у сексуальних домаганнях до неповнолітніх та партнерок по майданчику. От вам і ще один несподіваний лиходій! А, ще в другому сезоні обіцяють Леді Гагу)
Аддамси співають
У 2019 році, за 10 років після прем’єри на Бродвеї, українська публіка побачила мюзикл “Сімейка Аддамсів” в Києві. Постановка майже цілком повторює набір пісень, жартів, діалогів та танцювальних номерів, що їх має американський оригінал. Над нею працювала литовська команда і попрацювала чудово. Для тих, хто хоч раз був в опереті після оновлення 2021 року, не буде секретом те, наскільки там комфортно перебувати – ідеальний нахил партеру, м’які крісла, величезна вбиральня, куди немає черг, чудова акустика. Костюми і декорації (на думку редакції) – це те, з чим на сьогодні ледь може конкурувати решта київських театрів (вибачте, інші театри).
Варто зауважити, що актори у цій постановці співають дуже органічно, не виходять зі своїх ролей до кінця і образи максимально їм пасують. Українській постановці Аддамсів нічого не бракує, хіба що дечого там забагато, а саме: вульгарних жартів (яким, безумовно, є місце в багатьох інших історіях, але не в “Сімейці” – ці жарти видавались штучно приліпленими і некомфортними ні глядачам, ні акторам) і загалом сценічного часу. Пісні не настільки запам’ятовуються, щоб їх треба було аж так багато. Однак, обираючи спектакль в опереті, “Аддамси” однозначно будуть однією з наших топ-рекомендацій.
Кадри з постановки “Сімейки Аддамсів” в театрі оперети в Києві, 2025
Що б ви не обрали – фільми Зонненфельда, оригінальні комікси, мультсеріал чи “Венздей” – зробіть це, і погрійтесь неочевидним теплом і оптимізмом, які випромінює ця сімейка. І не забудьте ментально подякувати її творцю, який вигадав найкращий спосіб себе увіковічнити – дати героям своє прізвище.
Про Аддамса і його сімейку читала, слухала і дивилась Катя Потапенко.
P.S. Для тих, хто полюбляє моторшність та готичність, знайомтесь з оглядами у нас на сайті: “13 придибенцій Лемоні Снікета”, “Жовті шпалери” Шарлотти Гілман та “Ми завжди жили у замку” Ширлі Джексон.
P.P.S. Якщо хочете підтримати нас гривнею 👇
❤️ патреончик: https://www.patreon.com/cedra
⭐️ монобаночка: https://send.monobank.ua/jar/7e5USCFphw
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal/
