Близько 200 років тому син ірландського пастора перетнув океан у пошуках цікавішого життя і опинився на півдні теперішніх Сполучених Штатів. Ми не знаємо, чи знайшов він там своє щастя, але натхнення – точно знайшов. Говоримо про Томаса Майна Ріда і його “Вершника без голови”.
Синопсис
Техас, часи одразу після мексикано-американської війни (1846-1848). Луїза Пойндекстер потрапляє у любовний трикутник з мустангером ірландцем Морісом Джеральдом і своїм кузеном Касом Колхауном. Колхаун хоче позбутись суперника, аж ось стається трагедія – вбито молодшого брата Луїзи – Генрі. Все вказує на Моріса мустангера, який напередодні збирався в Ірландію. Водночас поруч із плантаціями Пойндекстерів помічають таємничого вершника без голови. Мустангер також зникає, що тільки посилює підозри. Однак невдовзі його напівживого і непритомного знаходять у прерії. Друг мустангера слідопит Зебулон Стамп береться розслідувати пригоду і невдовзі розплутує таємницю. На суд над мустангером Стамп приводить вершника без голови. Це Генрі. Джеральд пояснює, що сталось тієї ночі, коли Генрі зник. З тіла вершника дістають кулю помічену ініціалами Каса Колхауна. Він тікає, проте його ловлять. Колхаун зізнається, що хотів застрелити Моріса, та переплутав їх з Генрі ;вони обмінялись одягом на знак дружби). На суді Колхаун стріляє в Моріса, а потім вбиває себе. Моріс виживає і вони з Луїзою одружуються. Моріс насправді багатий ірландський баронет. Одночасно розгортається інша драма – заможна пані Ісідора, закохана у мустангера, відбивається від навязливих чіплянь “Койота” Діаса – місцевого мексиканського головоріза. Він вбиває її, але вона встигає назвати його ім’я. Діаса ловлять і страчують без суду.
“Жінки бистріші на розум ніж чоловіки, і дівчина в кареті перша впізнала вершника”
“Луїза дуже любила брата і гірко тужила за ним, але її туга не мола заглушити іншого почуття, сильнішого за кровні узи”
Причини читати
Забутий автор. Забутий американськими видавцями і читачами Майн Рід – той рідкісний випадок, коли слава автора згасла доволі швидко, а життя книги і імені Майн Рід було забезпечено виключно перекладами. Найбільшу популярність книги Майн Ріда (включно з “Вершником”) отримали у Східній Європі та в СРСР. Пригодницькі романи Ріда видавались масово і перевидавались безліч разів, тож можна впевнено сказати, що навіть в Україні він популярніший ніж в США. Літературна критика вважає, що Рід тим не менше був одним з тих авторів, хто створив романтичний образ США як землі можливостей для британських читачів і надихнув багатьох сучасників поїхати за океан на пошуки щастя.
Легенда. “Вершник без голови або Дивна Техаська історія” (1865-66) – спочатку був опублікований як серія публікацій в щомісячному журналі під псевдонімом Капітан Рід. Історія заснована на подорожі автора по США. Роман було натхненно розповіддю Кріда Тейлора – ветерана техаської революції, американської громадянської війни та мексикано-американської війни; техаські рейнджери ловили конокрадів і вирішили відрубати одному голову і посадити на коня, як знак попередження іншим. Потім ця історія трансформувалась в художні твори багатьох письменників, та “Вершник без голови” Майна Ріда стала найвідомішою них.
Контрверсійність. Знайомі з біографією Майна Ріда та іншими його творами читачі знають ірландця як противника ідеї рабства та його послідовного поборника (незнайомі ж жахнуться з рабовласницької культури у “Вершнику без голови”). У “Вершнику без голови” відображена тодішня реальність рабовласницького півдня Америки, з якою Рід познайомився, подорожуючи південними штатами. У своїх інших пригодницьких творах, дія яких відбувається в Африці та на островах, які стали об’єктами колонізаторської політики Європи, Рід підводить читача до усвідомлення неприпустимості колонізаторського світогляду і думки про те, щоб “залишити в спокої” місцевих мешканців.
Знак питання
- Персонажі Майн Ріда доволі односторонні – як негативні, так і позитивні. Це зроблено спеціально чи це вада стилю письменника?
- Для вас інтрига ідентичності вершника без голови зберігалась до останнього? Коли ви зрозуміли, що це Генрі?
- Чий стиль письма нагадав вам Майн Рід? З якими іншими американськими письменниками можна його порівняти?
- Як вам жіночі персонажі? Чи можна назвати їх революційно феміністичними?
- Чи був серед героїв той, за ким було цікаво спостерігати?
- Чи заслужили персонажі те, що отримали?
- Чому Ісідора мала померти?
Думки читачів
“Ідея хороша, втілення трохи підкачало”
“Залиште в спокої Ісідору! Навіщо ви це з нею зробили?”
“Мені не вистачило насильства в цій книзі”
“Через одяг показано характер героїв. Невинний Генрі у блакитній сорочці…”
“Дуже чітко видно антагоніста і протагоніста – для дітей те, що треба”
“Коли ти оцінюєш ретроспективно – ти завжди будеш лицеміром”
“Дуже театрально написано. Бачу сцену суду на сцені!”
“А ви зацінили цей продакт плейсмент? Односолодовий віскі!”
Про автора
Томас Майн Рід (1818 – 1883) ірландсько-американський новеліст, брав участь у мексикано-американській війні. Відомий змальовуванням жахів колоніалізму – у цьому контексті писав про Південну Африку, Гімалаї, Мексику, Ямайку тощо.
Народився в Північній Ірландії, був сином священика, який займав високий чин у пресвітеріанській церкві Ірландії. Рід також навчався на священика, проте йому бракувало мотивації, тож він пішов викладати у школу. У 20 років він поїхав у Новий Орлеан і знайшов там роботу клерком на кукурузній фабриці. Та невдовзі, через 6 місяців роботи, він пішов з фабрики після того як відмовився бити рабів батогом. Частково ці події описані у книзі “Квартеронка” – найбільш антирабській книзі Ріда.
Після цього випадку, Рід поїхав північніше, у Теннесі, де працював гувернером з дітьми багатого плантатора. В 1842 переїхав у Пенсильванію і почав писати у “Морнінг кронікл” під псевдонімом Бідний Вчитель. Там він зустрів Едгара По, з яким певний час був “компаньйоном з пиття по барах”, у спогадах і листуванні По називав Майна Ріда “мальовничий брехун”.
Отримав сильне поранення стегна у мексикано-американській війні і переїхав у Лондон в 1850, де почав активно публікуватись під псевдонімом Капітан Рід (хоча Рід називав себе капітаном, однак у реєстрі армії США він числиться як лейтенант). Одружився з 15-літньою Елізабет – дочкою свого англійського видавця аристократа. Майн Рід дуже вільно витрачав гроші – побудував репліку асієнди, яку він бачив під час мексикано-американської війни, у Букінгемширі – що призвело до банкрутства. Тож Рід поїхав назад в Америку у надії заробити – заснував журнал і викладав у коледжі. Його дружина ненавиділа Америку і невдовзі його почала турбувати стара рана, тож подружжя повернулось на лікування в Англію.
На старості Майн Рід раптово втратив популярність і став фермером (хоч у свій час він був надзвичайно популярним – чомусь найбільше у Східній Європі).
Майн Рід був улюбленим письменником Конана Дойла та Теодора Рузвельта. Радимо почитати й інші його романи і визначити чи пережив він свій час чи все ж безнадійно залишився у 19 столітті: “ У пошуках білого бізона”, “Дружина дівчинка”, “Мисливці за рослинами”, “Квартеронка”, “Оцеола, вождь семінолів”, “Морський вовк”, “Загублені в океані” тощо.
Майна Ріда читала Катя Потапенко
P.S. Якщо вам подобаються пригодницькі романи, радимо наші рецензії на “Серце пітьми” Джозефа Конрада та “Гобіта” Джона Толкіна.
Якщо захочете нас підтримати або підписатись на наші мережі – вам сюди:
❤️ https://donatello.to/cedra
❤️ https://www.patreon.com/cedra
❤️ https://send.monobank.ua/jar/7XhJmjGw9j
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
🔥 TikTok: https://www.tiktok.com/@cedra.journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal/
