Дружба, подорожі, наукові відкриття, лякаючі знахідки, виховні принципи, сімейні стосунки, переїзди, комети, чари, катастрофи, ігри, прощання – у дев’яти книгах про сім’ю мумі-тролів та їхніх друзів, здається, було все. Пригоди і побут, приправлені добрячою порцією “фінськості”, причаровують покоління дітей і дорослих в усьому світі. Чи вдастся їм причарувати вас?
Синопсис
Ми знайомимось з Мумі-Мамою та Мумі-Тролем – невеличкими створіннями, які мандрують темним лісом у пошуках Мумі-тата (який вирушив назустріч пригодам, і загубився). Тролі зустрічають різних створінь – хтось намагається напасти на них, а хтось приєднується на шляху. У своїй подорожі вони також зустрічають Гаттіфнатів – таємничих створінь, які постійно рухаються, і можуть проводити електричний струм.
Мумі-Мама і Мумі-Троль натрапляють на шлях Мумі-Тата, однак внаслідок багатоденної зливи спричиняється повінь. Сім’ю і їхніх нових друзів відносить у долину, де вони вирішують оселитись.
Я щойно знайшов свого першого друга, і моє життя почалось по-справжньому.
Ви повинні вирушити у довгу подорож, перш ніж зможете справді зрозуміти, наскільки чудово бути вдома.
Ваші плани не обов’язково повинні бути надзвичайними, щоб зробити вас надзвичайно щасливими.
Однаково важливо знати дві речі: як бути одному, і як бути з іншими.
Ніч може бути або страшною, або чарівною – усе залежить від компанії.
Причини читати
Доросла дитяча книга
Як “Пітер Пен”, “Аліса в Дивокраї”, “Хроніки Нарнії” тощо – Мумі-Тролі були створені для дітей, та здобули популярність серед дорослих. Ставши класикою літератури, тим не менш більшість про них чула і навіть бачила ілюстрації, однак не читала у свідомому віці. Дорослі зацінять стосунки в родині, спокійне і зважене ставлення Мумі-мами до виховних моментів, упізнають реальні характери у більшості героїв, а українці ще й проникнуться історіями про потоп і комету, навіяними подіями Другої світової. Об’ємна і пересичена сюжетними лініями і персонажами (і часто доволі інтелектуальним гумором) книга справді більше пасує дорослим читачам.
Біографічність і реальні події
Персонажі та місця (і навіть деякі події) у серії книг про Мумі-тролів взяті з реального життя Янссон. Наприклад, Нюхмумрик – заснований на колишньому нареченому Янссон – філософі Атосі Вертанені. Мумі-Троль, маленька Мю та мудрик Лавка – це Туве. Вітрогонка – це її партнерка Туті, яка стала провідником і помічником для родини у складні часи. Мумі-Мама – це матір Туве. Чупсля і Трясля – це Туве і Вівіка (вони оберігали валізу з секретом – як відсилка на їхні таємні стосунки, і мова, яка нікому незрозуміла).
Туве стверджувала, що першого муміка намалювала під час суперечки з братом щодо Іммануїла Канта і намагалась зобразити найпотворніше створіння у світі на стіні туалету, підписавши його “Кант”. Однак широка аудиторія вперше побачила Мумі-Троля на карикатурі на Гітлера у журналі, де працювала Туве (часто питають, чи мумі-тролі бегемоти – через певну зовнішню схожість).
Для Туве і її персонажів – острови це символ свободи, і Мумі-долина і будиночок – це той самий будиночок на острові з дитинства Туве, де вона проводила кожне літо.
Також, багато персонажів у Мумі-тролях андрогінні, і точно не можна визначити їхню стать – це було важливо для Туве, і вона робила це свідомо.
Події у книгах також тісно пов’язані з переживаннями письменниці. У першій і другій книгах вона депресувала під час війни і описувала катастрофу: створіння мумі-долини вимушено покидають домівки, евакуюються, намагаються знайти один одного в хаосі, ховаються у сховищі і думають про кінець світу.
Остання книга – “Наприкінці листопада” або “Долина мумі-тролів” була написана у 1970, тоді померла матір Туве, і вона створила персонажа мудрика Лавку, якій бачить сни про мумі-тролів, і який знаходить їхній будинок – але він пустий.
Персонажі
Мумі-Троль – класичний головний герой. Він добрий, всім цікавиться, любить природу і хоче з усіма дружити, шукає позитив у будь-якій ситуації і цінує будь-який досвід.
Мумі-Мама – добре серце родини, піклується про почуття всіх (здебільшого), знає як важливо відчувати любов і повагу. Дуже терпляча, та має революційний дух і обожнює пригоди. Любить сад – свою гордість і радість. Завжди з сумкою.
Мумі-Тато – шукає себе і розривається між обов’язками і бажанням пригод. Мислитель, талановитий оповідач і безстрашний мандрівник – так він сам про себе говорить. Насправді, попри самозакоханість і напозір бездарність, Мумі-Тато знаходить рішення для більшості проблем.
Нюхмумрик – філософ і мандрівник, насолоджується простими речами – риболовлею, грою на гармошці і прогулянками на самоті. Вільнодумець, байдужий до власності, бажає мати повну голову і вільні руки. Ним захоплюються за впевненість, віру в себе і те, що він може вселяти це в інших. Будить Мумі-будинок навесні, кращий друг Мумі-Троля.
Чмих – найменший всиновлений персонаж. Скромний, швидко втомлюється і знуджуєтся. Мотивується речами – блискучими і сяйливими. Відкладає страхи, якщо є шанс знайти багатство. Любить скиглити.
Хропусь – схожий на мумі-тролів, але може змінювати колір. Любить планувати і організовувати, але на це часто немає часу. Брат Хропсі.
Хропся – схожа на мумі-тролів, але може змінювати колір. Креативна мрійниця, чия уява допомагає у пригодах, трошки самозакохана, але добра і уважна щодо інших.
Маленька Мю – незалежна і гостра на язик, бешкетна і має складний характер, напівсестра Нюхмумрика. Хоч і часто ображає інших, проте і завжди пропонує рішення проблем.
Чупсля і Трясля – дві подружки з великою валізою, вміст якої вони пильно оберігають. . Розмовляють не дуже зрозумілою мовою.
Вітрогонка – прагматична і співчутлива до всіх живих створінь, однак не сентиментальна. Дуже музична, любить вигадувати пісні, любить холод, на відміну від муміків, живе в скромності і гармонії зі світом у будиночку для човнів, і насолоджується своєю компанією. Готова допомогти всім хто в біді, трошки чарівниця. і
Гатіфнати – таємничі створіння, чия мотивація – рух, можуть проводити електричні розряди, ростуть з зернят.
Мюмля – вільний дух, природжена оповідачка, нещаслива в коханні, бо часто об’єкти не підходять їй.
Мара – холодне і самотнє створіння, якого бояться всі мешканці мумі-долини.
Гемуль – любитель авторитаризму і порядку, затятий колекціонер, носить сукню, має величезний ніс. Любить командувати і ніколи не визнає своєї неправоти.
Чепуруля – одержима чистотою, боїться комах всіх видів, дуже активна і трошки зверхня. Не переносить свою рідню, але вважає за необхідне спілкуватись з ними.
Капаруля – подруга Чепурулі. Дуже вихована пані.
Популярність
У Фінляндії та Японії існують тематичні парки розваг, присвячені мумі-тролям, є опера, балет, мюзикл, численні театральні постановки, серіал, аніме, лялькові мультсеріали, багато малобюджетних екранізацій.
Туве Янссон відмовилась продавати права Волту Діснею. Натомість разом з братом Ларсом і племінницею вони створили компанію, яка називається Moomin Characters, і опікується усім мерчем, правами, перевиданнями і подальшим життям персонажів Туве. Зараз усім керує племінниця Туве Софія, яку виростили Туве і Туті.
Автор “Темних матерій” Філіп Пулман вважав Туве генійкою і неодноразово казав, що вона заслуговує на Нобеля, а Ріанна Пратчетт, донька і правонаступниця Террі Пратчетта, стверджує, що в багатьох книгах батько надихався персонажами Туве.
Офіційно вважається, що основних історій про мумі-тролів 8 (хоч насправді, значно більше). “Маленькі тролі і велика повінь” – стоїть трошки осторонь основної колекції і вважається скоріше пріквелом, ніж початком, адже головні герої більше представлені читачу у новелі “Комета прилітає”.
Маленькі тролі і велика повінь (1938–1945)
Комета прилітає (1946)
Капелюх Чарівника (1949)
Мемуари Тата Мумі-троля (1950)
Небезпечне літо (1954)
Зима-чарівниця (1957)
Невидиме дитятко (1962)
Тато і море (1965)
Наприкінці листопада (1970)
В українському виданні новели розділені по 3 у трьох книгах (умовно їх можна поділити по рокам: написані у 40-ві, 50-ті та 60-ті.
Однак, за іронією долі, як і багато письменників “одного твору” сама Туве під кінець життя ненавиділа мумі-тролів. Вона мислила себе художницею, і її дратувало, що від неї вимагають більше історій про мумі-тролів. Одного разу вона публічно заявила: “ці кляті мумі-тролі, я не хочу про них більше чути. Мене нудить від однієї думки про них”.
Думки читачів
“Гатіфнати – це душі нехрещених дітей”
“Сам сюжет дуже страшний”
“Вайб такий, що вона це на ходу придумувала”
“Атмосфера простого про складний світ”
Знак питання
- Як гадаєте, Мумі-Тролі – гарний приклад родини?
- Чи вміють персонажі дружити? Чи є вони справді друзями одне одному?
- Хто з героїв вам найближчий, кому ви найбільше співчували?
- У чому особливість сприйняття цієї книги, коли читаєш її в дорослому віці?
- Мало хто з героїв серії про мумі-тролів є гарним прикладом для дітей. Гадаєте, це спеціально?
- Чи читали б ви цю книгу своїм дітям?
Про автора
Туве Маріка Янссон (1914 – 2001) – авторка легендарних Мумі-Тролів, фінська художниця, ілюстраторка, карикатуристка шведського походження. Усі книги писала шведською. Її Мумі-Тролі вважаються найбільше перекладеними фінськими книгами після Калевали та автора Міки Валтарі.
Батько був скульптором воєнних монументів, мати — художницею та графічною дизайнеркою (зокрема, вони розробила дизайн близько 200 марок і банкнот для Банку Фінляндії). Молодші брати – Пер – став фотографом, а Ларс – художником і малював мумі-тролів для пізніших видань.
Родина Туве якийсь час жила на острові у Фінській затоці (у літній період), і пізніше Туве використовувала враження від острівного життя у своїх творах.
Вчилася на ілюстратора у Фінляндії, Швеції, Італії, Франції. Ілюструвала “Алісу в дивосвіті” і “Гобіта”. Туве вважала себе насамперед художницею. Великим розчаруванням її життя було те, що її художня майстерність активно критикувалась, а натомість її письменницький дар не викликав критики. Довгий час вона працювала головною дизайнеркою сатиричного журналу. Однак, за життя проводились виставки її картин, їй замовляли розписувати будівлі, її картини залишались у музеях.
Першу книгу про Мумі-тролів написала в 1938 і видала у 1942 («Маленькі тролі та велика повінь»). Під час постановки “Мумі-тролів і комети” у театрі познайомилась із театральною режисеркою Вівікою Бантер, покинула свого нареченого філософа Атоса Віртанена. Однак Вівіка була заміжня і згодом поїхала у Париж.
У 1956 році Янссон познайомилася з Тууліккі Пієтілою, графічною дизайнеркою, з якою прожила решту життя. Вони побудували будинок на безлюдному острові, де проводили кожне літо (без води та електрики). У 1970 разом з Тууліккою здійснили навколосвітню подорож (за 8 місяців).
Окрім серії книг про мумі-тролів Янссон писала і твори для дорослих: «Дочка скульптора», «Літня книга» (1968), «Місто сонця» (1974), роман «Чесний обман», «Кам’янисте поле», «Слухачка», (1971) «Іграшковий дім» (1978), «Камінне поле» (1984).
Туве Янссон померла у 2001 році у віці 86 років від раку легенів.
У 2020 році вийшов фінський байопік «Туве».
P.S. Інші дитячі дорослі книги, які радимо почитати – “Поліанна” Еліонор Портер, “Чарлі і шоколадна фабрика” Роальда Дала, “Подорож Нільса із дикими гусьми” Сельми Лагерлеф.
Якщо захочете нас підтримати або підписатись на наші мережі – вам сюди:
❤️ патреончик: https://www.patreon.com/cedra
⭐️ монобаночка: https://send.monobank.ua/jar/7e5USCFphw
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
🔥 TikTok: https://www.tiktok.com/@cedra.journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal/
