Справжні герої – ті, хто має співчуття в серці і не поспішає засуджувати інших. Такий простий, поміж інших, урок отримують юні читачі першої частини “Хронік Нарнії” – “Лев, біла відьма та шафа”, книги, що заклала підвалини класичного фентезі, та опинилась у тіні успішніших послідовників. Історія Нарнії та її творця – Клайва Стейплза або просто Джека Льюїса у нашій рецензії за спойлерами.
Синопсис “Лев, Біла відьма і шафа”
Пітер, Сьюзен, Едмунд і Люсі Певенсі – брати і сестри, евакуйовані з Лондона в село до дядька під час Другої світової, тепер живуть у величезному старому будинку: настільки старому, що по ньому водять екскурсії. Діти нудьгують, і під час гри у хованки наймолодша Люсі крізь двері старої шафи відкриває прохід у чарівну засніжену країну – Нарнію. Там вона знайомиться з паном Тумнусом – фавном, який проводить їй короткий екскурс в політичну обстановку чарівного світу.
Люсі повертається додому і розповідає про свої пригоди братам і сестрі, які їй не вірять. Невдовзі Люсі повертається в Нарнію, а Едмунд іде за нею. Та він зустрічає не Тумнуса, а Білу відьму, яка править Нарнією. Відьма причаровує Едмунда з допомогою чарівного рахат-лукуму. Він розповідає їй про сестер і брата, що дуже турбує відьму. Вона переконує його привести їх в Нарнію і обіцяє, що він стане королем. Коли Люсі та Едмунд повертаються, Люсі розповідає про подорож знову, але Едмунд наполягає, що все це вигадки.
Якось діти ховаються в шафі всі разом, і опиняються у Нарнії, де Люсі веде всіх до Тумнуса. Однак його хатина розорена і звідти вони потрапляють до бобра, який розповідає, що Тумнуса забрала відьма і перетворила його на камінь. Бобер і його дружина розповідають дітям про Аслана і легенду про чотирьох синів і дочок Адама, які переможуть відьму. Едмунд тікає до відьми. Він бачить всіх перетворених на камінь істот, і розуміє, що відьма насправді зла.
Бобри і діти тікають, і зустрічають Санту, який роздає всім чарівні подарунки. Вони біжать до кам’яного столу, аж там з’являється Аслан – величний лев. На дітей нападає вовк Фенріс – прибічник відьми, але Пітер вбиває його, за що посвячений Асланом в лицарі. Відьма вирішує вбити Едмунда, але його рятують люди Аслана. Відьма вимагає в Аслана кров Едмунда. За традицією Нарнії зрадник має заплатити життям. Аслан вирішує пожертвувати собою і приходить вночі на кам’яний стіл, де без бою здається на поталу монстрам, які вбивають його. Це бачать Люсі і Сьюзен. Вони хочуть поховати його, та на світанку стіл тріскається і Аслан воскресає. Він пояснює, що це завдяки «магії з початку часів» – він був невинною жертвою і не заслуговував на покарання.
Аслан з дівчатами повертаються, коли відьма б’ється з Пітером і Едмундом, і перемагає. Едмунд розбиває посох відьми, і вона не може нікого перетворювати на камінь. Аслан вбиває відьму, добро перемагає. Люсі використовує оживляюче зілля, яке їй подарував Санта, щоб вилікувати поранених, зокрема Едмунда. Діти їдуть у Кейр Паравель, замок на східному морі, де вони короновані королями і королевами. Вони правлять Нарнією багато років і забувають про своє колишнє життя. Та одного разу на полюванні вони потрапляють в той самий ліс, бачать ліхтар, і починають все згадувати. Вони виходять з шафи і розуміють, що в світі людей минуло всього кілька хвилин – вони знову діти.
«З Асланом у серцях продовжимо наш шлях і гідно зустріньмо пригоди, що їх готує нам доля»
«Я сподіваюсь, що ніхто з тих, хто читає цю книгу, ніколи не був таким нещасливим, як Люсі та Сьюзан у ту ніч. Та якщо вам колись доводилось проплакати всю ніч до самого світанку, так що й сліз вже не залишилось, то певно ви ще пам’ятаєте, як врешті-решт приходить відчуття, що все погане, що могло статися, вже сталося і більше нічого поганого, мабуть, статися не може»
«А були тут огри зі страхітливими іклами, перевертні у вовчій шкурі, бикоголові здоровані, духи недобрих дерев, отруйних дурманів та інші неймовірно потворні страховиська, яких я навіть описувати не беруся, інакше дорослі взагалі заборонять вам, мої маленькі читачі, брати до рук цю книжку. Отож, були тут усі. Деяких навіть уявити важко: відьми та вампіри, упирі та вурдалаки, нічні жахіття та лихоманки, не кажучи вже про злиднів, почвар та іншу нечисть»
«Хіба ви не чули про Аслана? То є цар усіх звірів, повелитель лісів та Господь усього сущого»
Причини читати
Магічна історія написання. Коли Льюїсу було 16, він мав видіння – образ фавна, що йшов по засніженому лісу під парасолькою і ніс пакети. Ця картинка залишалась з ним аж поки він не познайомився з дітьми, яких евакуювали з Лондона під час Другої світової. Тоді Льюїс захотів дослідити, як ці діти адаптуються до нового для себе світу. На цей момент він вже був відомим письменником. Льюїс прочитав книгу вголос своєму другу – Джону Толкіну. Вони були членами маленького літературного клубу Інклінгів – письменників, які збирались обговорити свої щойно написані твори. Тож пан Толкін категорично заявив, що книга жахлива. Він сказав, що «книга об’єднує забагато надто різних героїв, і різних жанрів: артуріанська легенда, реалізм, воєнна проза, грецька міфологія, фентезі, ще й Санта Клаус. Але інші друзі Льюїса були в захваті і він надрукував її в 1950 році, через 2 роки після написання. Так народилась історія з семи частин. Хоча з самого початку Льюїс задумував тільки першу. Книга не була одномоментним бестселером, але повільно стала найулюбленішою дитячою історією в Великобританії.
Простота хрестоматійного добра і зла. Багато дорослих читачів дорікають автору щодо простоти персонажів, нерозкритих характерів і констатації фактів замість створення інтриги. Однак у цій простоті і криється магія Нарнії. Врешті, ця історія для дітей та тих, хто має дитину в душі, чи не так? Чи сильно складними були ваші судження у 8? Добро сильніше ніж зло. Добрі люди все одно мають страждати і робити складні вибори, але на них чекає щасливий кінець.
Співчуття і прощення. Всі помилки можна пробачити. Здатність пробачати тих, хто нашкодив тобі або зрадив – важлива риса. Люди, що нездатні пробачати, впадають у спіраль негативних емоцій. Вони мають відчувати співчуття і жаль – так добро перемагає зло. Що зроблено – те зроблено і нема сенсу згадувати минуле.
Метафоричність жертви і воскресіння Аслана. Відьма нагадує, що зрадник має понести покарання – відкупити свій гріх. Вона є лише інструментом в цій ситуації – як сатана, обов’язок якого карати грішників. Як Ісус, Аслан знає, що готовий принести жертву і депресує через це. Перед тим як вбити над ним знущаються і принижують, і як Ісус Аслан спочатку з’являється своїм жінкам послідовникам (але Ісус – не величезний лев, який розмовляє). До того ж, подорож в Нарнію – це подорож всередину, в багатьох сенсах. Діти шукають пригод всередині будинку.
Окремий фентезійний світ. У шостій книзі – «Небіж чаклуна», є розповідь, звідки взялась шафа і чому вона чарівна. Це пріквел, що має відповіді на багато питань книги. Значення ліхтаря теж особливе: Нарнія «середньовічна», а діти прийшли з 1940 року. Ліхтар з вогнем всередині занадто новітній для середньовіччя, і занадто застарілий для 1940 – тобто в обох випадках він має сигналізувати дітям, що щось не так. Це своєрідний маяк з реального світу у нереальний і навпаки.
(До речі, одна з фанатських теорій пов’язує всесвіт “Гаррі Поттера” із Нарнією і братами і сестрами Певенсі. Як саме – дивіться у нашому відео)
Основи фентезі жанру. Ця книга разом з «Володарем перснів» допомогла встановити стандарт фентезі новели. Віддалено середньовічне місце, де мешканці живуть «на землі», використовують луки і стріли, і мечи, королі і королеви, палаци, міфічні створіння. Нарнія не має людського населення, але пророцтво каже, що правитимуть нею чотири людини.
Екранізації. Перша адаптація для телебачення побачила світ у 1967 році, але лише 2 епізода з 10 збереглись до сьогодні. Наступним був мультфільм у 1979 році, а в 1988-90 роках на ВВС вийшло 3 сезони серіалу «Хронік», який зібрав безліч нагород, і охопив перші книги. Однак найвідомішою на сьогодні є адаптація від Disney, 2005, 2008 і 2010 років. Та нещодавно з’явилась інформація, що Нетфлікс готує масштабну екранізацію всіх частин Хронік, а на чолі процесу стоятиме Грета Гервіг. Зйомки нібито вже тривають з літа 2024, а прем’єра попередньо запланована на грудень 2026-го.
Персонажі
Люсі Певенсі або Люсі Доблесна. Міцний характер, чесна з собою та іншими, гарна інтуїція, знає хто добро, а хто зло. Співчутлива Люсі не змінюється з віком – напевно це тому, що від початку з усіх дітей вона найідеальніша.
Едмунд Певенсі або Едмунд Справедливий. Едмунд типовий підліток – задирається до своїх сіблінгів, сміється над старшими, дражниться – ми знаємо, що Едмундів досвід перебування у школі зробив з нього такого. Едмунд ведеться на незнайомця з цукеркою в буквальному сенсі слова. Але оповідач каже нам кілька разів «не подумайте, що Едмунд злий, це не так». Едмунд все ж таки співчував іншим (наприклад, в епізоді, коли тваринки сидять за столом і відьма їх зачакловує). Врешті Едмунд стає відомим як король Едмунд Справедливий, адже досвід Едмунда допомагає йому краще зрозуміти людську натуру і бути кращим суддею, ніж його братові і сестрам. Інші персонажі не змінюються так сильно.
Пітер Певенсі або Пітер Прекрасний. Пітер має високі стандарти, і часто засліплений власною важливістю. Перетворення Пітера зі звичайного англійського мажора на найвеличнішого короля і сміливого воїна за секунду, щойно йому дарують меч, можливо, навіть ще більш нереалістичне, ніж фавни, балакучі звірі і двері в Нарнію. А все тому, що Льюїс мало фокусується на Пітері. Ми більше знаходимось у думках інших дітей, але не в його.
Сьюзен Певенсі або Сьюзен Добра. Сюзан – материнська фігура, вона забуває, що дитина. Легко засудити Сьюзен за боязливість, але її благородність випереджає цю рису. Вона боїться не Нарнії, а невідомого. Наприкінці вона також не хоче переходити за шафу – не важливо в якому вона світі, вона боїться перетинати кордони. До речі, у Ніла Геймана є про неї оповідання «Проблема Сьюзен» 2004.
Аслан – оригінальний король лев. Ісус Нарнії, втілення добра. Аслан не безпечний, але добрий. Він впливає на всіх так, ніби вони бачать улюблені речі. Для кожного він стає втіленням чогось особливого. Всі очікують від нього неможливого, що все одразу стане добре. Він вмирає за інших, але і воскресає.
Біла відьма – вона ж снігова королева. Узурпаторка Нарнії – наполовину джин, наполовину велет. Вона маскується під людину, щоб претендувати на нарнійський трон.
Пан Тумнус – втілює особистість самого Льюїса.
Думки читачів
“В дорослому віці “різдвяність” історії перебилась Другої світовою”
“Звичайна, паска доброта, якої дуже не вистачає в світі”
“Неприємно, що зима в дитячих історіях асоціюється з чимось поганим”
Знак питання
- Чому Біла відьма – зла? А Аслан добрий? Чи це справді так?
- Чому пан Бобер не здивований зрадою Едмунда? Які були ознаки, що могли навести його на цю думку?
- Чи Аслан якось змінюється після воскресіння?
- Чому люди почуваються інакше навколо Аслана? (В цьому прикол релігійних лідерів і лідерів загалом, вони змушують тебе відчувати себе особливим)
- Чому нам показують тільки фінальну частину битви, а не всю битву?
- Чи важливо що вони брати і сестри, чому вони не можуть бути просто друзі?
- Чому найцікавіше діти знаходять всередині будинку професора, а не навколо? Вони не виходять гуляти?
- Чому шафа не завжди чарівна?
Про автора
Клайв Cтейплз Льюїс народився в Белфасті у 1898 році. Його батько був нотаріусом, а матір математиком. Мав старшого брата – Ворні. В дитинстві у нього була собака Джексі, яку збила карета, і тоді в 4 роки Льюїс почав відгукуватись тільки на це ім’я. Згодом воно скоротилось до Джек – так сім’я і друзі називали його до кінця життя. Обожнював книги Беатріс Поттер і антропоморфних звірів.
До 9 вчився вдома. Його матір померла від раку, коли йому було 9, батько відправив його до Англії. В нього були проблеми зі здоров’ям, і його відіслали на курорт. Захопився скандинавською літературою, ісландськими сагами. Отримав стипендію в Оксфорді. Коли він переїхав, то англійська йому здавалась голосами демонів з акцентом. Він зненавидів Англію від початку.
Захоплювався Єйтсом, і зустрічався з ним кілька разів. У Оксфорді він записався в армію і брав участь у битві на Соммі, був поранений і демобілізувався. Продовжив працювати в Оксфорді. Під час служби дружив з хлопцем Падді Муром, і вони уклали домовленість, що у разі смерті одного з них інший піклуватиметься про його сім’ю. Мур загинув, і Льюїс стримав обіцянку. Він піклувався про матір Падді, і вони дружили до її смерті. Він навіть представляв її як свою матір, а ексцентричний батько мав з ним натягнуті стосунки.
В 1930 Льюїс з’їхався з братом Верні, пані Мур та її донькою Морін. Вони разом купили будинок, який врешті лишився Морін. Мур страждала на деменцію і померла у спеціалізованій установі.
Льюїса виховували в релігійній сім’ї, але в 15 він став атеїстом. Врешті він повернувся до християнства, коли познайомився з Толкіном у 1926.
З початком Другої світової, Льюїси взяли до себе евакуйованих дітей з Лондона, він намагався знов записатись в армію, але йому відмовили. Працював на радіо і вів програму про релігію, під час повітряних атак. В 58 років він одружився із американською письменницею Джой Девідсон – своєю подругою, та вона померла за кілька років в 1960 від раку. Він всиновив її двох синів.
Коли Льюїс помер, ця новина пройшла непоміченою в медіа, бо в цей день стався замах на Кеннеді і в цей же день помер Олдос Гакслі. Викладав середньовічну і ренесансну літературу в Кембриджі і наполягав, що не існує поняття англійський ренесанс.
Крім релігійної публіцистики та «хронік» Льюїс також був відомим своєю Космічною трилогією або трилогією Ренсома, яку він написав на спір із Толкіном. Двоє друзів розмірковували над дегуманізуючими трендами в сучасній науковій фантастиці. Вони з Толкіном домовились, що Льюїс напише про подорожі в космосі, а Толкін про подорожі в часі. Толкін почав писати «Загублену дорогу», але ніколи не закінчив. А Льюїс видав три книги – «Далі від тихої планети», «Подорож на Венеру» і «Відразлива міць», головний герой яких – Елвін Ренсом – був заснований на особистості Толкіна, про що Толкін часто згадує в листах.
Останній роман Льюїса «Поки ми маємо обличчя» – це переказ міфу про Амура і Психею. Льюїс називав цей роман своєю найкращою книгою.
У 2024 році в університеті Лідса знайшли його оригінальну поему у колекції документів на староанглійській мові.
За релігійні твори Льюїса називали Апостол для скептиків. Він відмовився від лицарського звання, боячись, що це буде причиною для критиків звинувачувати його в політичній заангажованості. Його християнські роботи активно читаються і досі цитуються релігійними лідерами. Про Льюїса написано кілька біографій і є навіть телефільм про його стосунки з Джой, за сценарієм якого пізніше поставили п’єсу, і зняли ще один фільм – на цей раз з Ентоні Гопкінсом (1993 «Шедоулендс» або «Земля тіней»). Льюїс також став персонажем п’єси «Останній сеанс Фройда», і в 2023 вийшов фільм з Гопкінсом, тепер вже у ролі Фройда, і Метью Гудом у ролі молодого Льюїса.
(перше фото Метью Гуд, у 2023 році в ролі Льюїса, на другому Льюїс)
«13 придибенцій» Лемоні Снікета, «Артеміс Фаул» Йона Колфера, «Темні матерії» Пуллмана і «Гаррі Поттер» Роулінг – були натхненні Хроніками Нарнії. Попри те, що Пулман – затятий атеїст звинувачував Льюїса у пропаганді християнства, емоційного садизму у книгах тощо, він вважав, що Хроніки Нарнії більш серйозна і суттєва література ніж «тривіальний Володар перснів».
P.S. Для тих, хто полюбляє фентезі-саги, знайомтесь з оглядами у нас на сайті: “13 придибенцій Лемоні Снікета”, “Поштова лихоманка” Террі Пратчетта, “Гобіт” Джона Толкіна.
P.P.S. Якщо хочете підтримати нас гривнею 👇
❤️ патреончик: https://www.patreon.com/cedra
⭐️ монобаночка: https://send.monobank.ua/jar/7e5USCFphw
Наші мережі 👇
❤️ Instagram: https://www.instagram.com/cedra_journal/
🌻 Youtube: https://www.youtube.com/@CedraBlog
⭐️ Telegram: https://t.me/cedra_journal
⚡️ Facebook: https://m.facebook.com/cedra.journal/
